DNA Hormones (ДНК Гормони)

№ З/п

Назва гену

1

CYP11A1

CYP11A1 (або P450scc) є важливим ферментом у процесі біосинтезу стероїдних гормонів. Він каталізує перетворення холестерину на прегненолон, що є першим і ключовим етапом у синтезі стероїдних гормонів. Цей фермент локалізується на внутрішній мембрані мітохондрій і активно експресується в тканинах, таких як кора надниркових залоз, яєчники, яєчка і плацента. Дія CYP11A1 є важливою для гормональної регуляції, оскільки його активність стимулюється різними гормонами, такими як АКТГ (адренокортикотропний гормон), ЛГ (лютеїнізуючий гормон) і ФСГ (фолікулостимулюючий гормон). Крім того, активність CYP11A1 також може бути стимульована CRH (кортикотропін-рилізингим гормоном) і прозапальними цитокінами (наприклад, ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП-α). Зміни в експресії CYP11A1 можуть мати значний вплив на фізіологічні процеси, такі як синтез кортикостероїдів, статевих гормонів і вітаміну D, що може бути важливим для розвитку різних захворювань або станів, пов’язаних з гормональною регуляцією.

2

CYP19A1

CYP19A1 кодує фермент ароматазу, який відіграє ключову роль у синтезі естрогенів. Ароматаза відповідає за перетворення андрогенів (тестостерону та андростендіону) в естрон (E1) та естрадіол (E2), що є важливим для регуляції статевих гормонів, особливо у жінок. CYP19A1 активно експресується в різних тканинах, таких як клітини гранульози в яєчниках, плацента, жирова тканина та кістки, що ростуть. Зміни в рівнях естрогенів можуть мати важливе значення для розвитку захворювань, пов’язаних з гормональним дисбалансом, таких як остеопороз або рак молочної залози.

3

CYP1A1

Ген CYP1A1 кодує цитохром Р450 1A1, монооксигеназу печінки, який є ферментом першої фази детоксикації ксенобіотиків та відповідає за метаболізм деяких психотропних лікарських препаратів та алкоголю; синтез CYP1A1 індукується поліароматичними вуглеводнями (у тому числі які містяться в тютюновому димі), які перетворює на канцерогенні похідні. Крім того, CYP1A1 бере участь у окислювальному метаболізмі естрогенів, який може відігравати вирішальну роль в етіології рак грудей і простати.

4

CYP1B1

Цей ген кодує член суперсімейства ферментів цитохрому P450. Білки цитохрому Р450 є монооксигеназами, які каталізують багато реакцій, що беруть участь у метаболізмі ліків і синтезі холестерину, стероїдів та інших ліпідів. Фермент, який кодується цим геном, локалізується в ендоплазматичному ретикулумі та метаболізує проканцерогени, такі як поліциклічні ароматичні вуглеводні та 17-бета-естрадіол.

5

CYP17A

Цей ген кодує білок, що локалізується в ендоплазматичному ретикулумі. Він має як 17-альфа-гідроксилазну, так і 17,20-ліазну активність і є ключовим ферментом у стероїдогенному шляху, який виробляє прогестини, мінералокортикоїди, глюкокортикоїди, андрогени та естрогени. Мутації в цьому гені пов’язані з ізольованим дефіцитом стероїд-17 альфа-гідроксилази, дефіцитом 17-альфа-гідроксилази/17,20-ліази, псевдогермафродитизмом і гіперплазією надниркових залоз.

6

CYP3A4

CYP3A4 є одним із найважливіших ферментів в організмі людини, оскільки він є основним представником цитохрому P450 і займає до 60% загального вмісту цього ферменту в печінці. CYP3A4 відіграє ключову роль у метаболізмі як ендогенних, так і екзогенних сполук, таких як терапевтичні препарати, статеві стероїдні гормони (естрадіол, тестостерон) та багато інших молекул. У печінці CYP3A4 здійснює окислювальний метаболізм, в тому числі метаболізм статевих гормонів. Він каталізує перетворення тестостерону та естрогену на різні метаболіти. Для тестостерону, наприклад, CYP3A4 виробляє неактивний метаболіт 6β-гідрокситестостерон. Для естрогенів він генерує кілька гідроксильованих метаболітів, таких як неактивні 2-OHE1/2 (2-гідроксіестроген) та генотоксичні 4-ОНЕ1/2 і 16-ОНЕ1/2, які можуть мати канцерогенний потенціал. CYP3A4 міститься не лише в печінці, а й в позапечінкових тканинах, таких як кишечник, легені, нирки і простата. Його активність в цих тканинах також впливає на метаболізм багатьох лікарських засобів, а також на рівень гормонів в організмі. Варто зазначити, що цей фермент може бути інгібований або активований різними препаратами, що може суттєво змінювати метаболізм лікарських засобів або гормонів.

7

GSTT1

Білок, який кодується цим геном, глутатіон-S-трансфераза (GST) тета 1 (GSTT1), є членом суперсімейства білків, які каталізують кон’югацію відновленого глутатіону з різноманітними електрофільними та гідрофобними сполуками. GST людини можна розділити на п’ять основних класів: альфа, мю, пі, тета та дзета. Тета-клас включає GSTT1, GSTT2 і GSTT2B. GSTT1 і GSTT2/GSTT2B мають 55% однакових амінокислотних послідовностей і можуть відігравати певну роль у канцерогенезі людини. Ген GSTT1 є специфічним для гаплотипу і відсутній у 38% населення. Альтернативний сплайсинг цього гена призводить до кількох варіантів транскриптів.

8

GSTM1

Цей ген кодує глутатіон S-трансферазу, яка належить до класу мю. Мю-клас ферментів бере участь у детоксикації електрофільних сполук, включаючи канцерогени, терапевтичні препарати, токсини навколишнього середовища та продукти окислювального стресу, шляхом кон’югації з глутатіоном. Гени, що кодують ферменти мю-класу, організовані в генний кластер на хромосомі 1p13.3 і, як відомо, є високополіморфними. Ці генетичні варіації можуть змінювати сприйнятливість людини до канцерогенів і токсинів, а також впливати на токсичність і ефективність певних ліків. Нульові мутації цього гена класу мю пов’язують із збільшенням кількості ракових захворювань, ймовірно, через підвищену сприйнятливість до токсинів навколишнього середовища та канцерогенів.

9

COMT

Розчинна катехол-О-метилтрансфераза (S-COMT) допомагає контролювати рівні певних гормонів і бере участь у метилуванні та інактивація катехолестрогенів.

Накопичення метаболітів естрогену призводить до підвищеного ризик виникнення раку грудей через окисне пошкодження ДНК.

10

NQ01

Редуктаза NADP(H:) – хіноноксидоредуктаза 1(NQO1), яку часто називають хіноном в першу чергу бере участь у детоксикації потенційно мутагенних

і канцерогенних хінонів, отриманих з тютюнового диму та метаболізму естрогену. NQO1 також захищає клітини від окисного стресу шляхом підтримки

антиоксидантні форми убіхінону та вітамін Е.

11

MTHFR

Метилентетрагірдофолатредуктаза (MTHFR) є ключовим ферментом у метаболізмі фолієвої кислоти. Знижена активність впливає на баланс між процесами синтезу ДНК, репарації та метилування.

12

SULT1A1

Ферменти сульфотрансферази каталізують сульфатну кон’югацію багатьох гормонів, нейромедіаторів, ліків і ксенобіотичних сполук. Цей ген кодує одну з двох фенолсульфотрансфераз з термостабільною ферментативною активністю. Задіяна сульфотрансфераза 1A1 (SULT1A1) в інактивації естрогенів і біоактивації гетероциклічних амінів і поліциклічних ароматичних вуглеводів.

13

MnSOD

Фермент SOD2 має важливе значення у антиоксидантній активності всередині клітин, особливо в мітохондріях.

14

FACTOR V

Фактор V функціонує як кофактор фактор Ха для активації ферменту тромбіну і розщеплення фібриногену до фібрину, який полімеризується з утворенням згустку. Активований протеїн С є природним антикоагулянтом, який діє на обмеження ступеня згортання шляхом розщеплення та деградації фактору V. Через мутацію протеїн С не здатний нормально зв’язуватися з фактором V, що призводить до стану гіперкоагуляції і підвищеного ризику виникнення венозної тромбоемболії.

15

FACTOR II

Ген фактора II кодує фактор згортання крові II, також відомий як протромбін. Це вітамін K-залежний профермент, який є важливим компонентом системи згортання крові. Протромбін перетворюється на активний фермент тромбін, який відіграє ключову роль у процесі згортання, перетворюючи фібриноген на фібрин, що дозволяє утворювати стабільний згусток крові для запобігання надмірній крововтраті.

16

UGT2B15

UGT2B15 є важливим ферментом, який відіграє ключову роль у процесі глюкуронізації, що дозволяє метаболізувати й детоксикувати різноманітні лікарські засоби, ксенобіотики, дієтичні субстрати (такі як етанол, фенольні сполуки та флавоноїди), а також андрогени (тестостерон, дигідротестостерон) і їх метаболіти, такі як андростан-3α, 17β-діол і катехолестрогени.

17

UGT2B17

UGT2B17 кодує фермент UDP-глікозилтрансферазу B17, який відіграє важливу роль у процесі глюкуронізації, що є частиною метаболізму лікарських засобів, ксенобіотиків та природних сполук, таких як андрогени. Цей фермент особливо активний по відношенню до андрогенів, таких як тестостерон і дигідротестостерон (ДГТ), а також їх метаболітів, наприклад, андростерону та андростан-3α,17-діолу, він сприяє локальній інактивації андрогенів, що має важливе значення для регуляції рівнів гормонів в організмі та їх біологічних ефектів.

18

SHBG

SHBG грає важливу роль у регуляції біодоступності статевих стероїдів, таких як андрогени (тестостерон, ДГТ) і естрогени (естрадіол). Він зв’язує ці гормони, контролюючи їх рівень у крові та забезпечуючи їх зберігання як резервуари. SHBG також захищає статеві гормони від метаболічного кліренсу і регулює їх здатність проникати в цільові клітини, обмежуючи кількість вільних гормонів, що можуть взаємодіяти з рецепторами в клітинах.

19

SLCO1B1

SLCO1B1 кодує білок-транспортер органічних аніонів 1B1 (OATP1B1), який є мембранозв’язаним білком і має важливе значення в процесах транспортування численних лікарських субстратів та ендогенних сполук, зокрема в печінці. OATP1B1 відповідає за поглинання і кліренс таких сполук, як білірубін, кон’югати естрогенів (наприклад, естрон сульфат, E1-3-сульфат, E2-17β-D-глюкуронід) з крові в гепатоцити, що сприяє їх детоксикації та виведенню з організму. Сульфатовані естрогени, транспортовані OATP1B1, виконують роль резервуарів для зберігання естрогенів, що дозволяє організму регулювати їх рівень і доступність для різних фізіологічних процесів. Поліморфізм SLCO1B1 T512C є варіантом, який призводить до зниження мембранної експресії транспортера, що в свою чергу зменшує його транспортну активність. Це може мати значний вплив на здатність організму транспортувати певні лікарські засоби та ендогенні сполуки. У людей з цим поліморфізмом може спостерігатися порушення в метаболізмі ліків, що може призводити до підвищеного ризику токсичності або зниження ефективності терапії, зокрема для препаратів, що залежать від цього транспортеру для нормального метаболізму.

20

HSD3B1

3β-гідроксистероїддегідрогеназа типу 1 (3βHSD1), яка кодується геном HSD3B1, є ферментом, що обмежує швидкість і перетворює стероїд ДГЕА (дегідроепіандростерон), вироблений наднирковими залозами, в більш потужний андроген — дигідротестостерон (ДГТ). Цей процес є важливим етапом у синтезі статевих гормонів, зокрема андрогенів, і відіграє роль у регуляції гормонального балансу та розвитку вторинних статевих ознак.