DNA Resilience (ДНК Стійкість)

Нейропептид Y / Neuropeptide Y

NPY

NPY ген захищає від спричиненої стресом депресії, від занепокоєння та тривоги, а також допомагає покращити розумову та фізичну роботу.  NPY бере участь у зменшенні болю шляхом протидії основним гормонам стресу (кортизолу та адреналіну), яка також зниження артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і запалення в умовах стресу та тиску. Завдяки дії NPY зменшується чутливість мозку до лептину, який сприяє накопиченню жиру.

Окситоцин / Oxytocin

OXTR

Рецептор окситоцину є центральним у пригніченні основного центру страху та стресу в мозку – мигдалеподібного тіла. Він сприяє мужності, спокою, емпатії, оптимізму, довіри, віри у себе та самоповазі. Сприяє протизапальній та антиоксидантній  активності, а також знижує артеріальний тиск і рівень кортизолу. OXTR стимулює гормон росту та інсуліноподібний фактор росту (IGF-1), який сприяє відновленню та росту клітин. Він також сприяє підвищенню рівня серотоніну та нейротрофічного фактору мозку BDNF (англ. brain–derived neurotrophic factor), що сприяє стабільності настрою та процесам адаптації.

 Нейротрофічний фактор мозку / Brain derived neurotrophic factor (BNDF)

BNDF

Ген BDNF бере участь у покращенні пам’яті, сприянні читанню та запам’ятовуванню інформації, а також творчості та інноваційності.  BDNF сильно впливає на когнітивні здібності та мозковий потенціал, забезпечує захист від тривоги та депресії.

Stress axis / «Вісь» напруги і стресу відіграє центральну роль у регуляції гормонів надниркових залоз. Оцінка «вісі» напруги складається з аналізу варіантів за двома генами: FKBP5 і CRHR

FKBP5

Ген FKBP5 (FKBP проліл-ізомераза 5) має структурний і функціональний вплив на мозковий центр страху, а також впливає на загальні реакції на стрес. Він підтримує  «вісь» стресу, впливає на вироблення кортизолу у відповідь на стресові події та регулює емоційні реакції на стрес. FKBP5 впливає на больові реакції, на рівень цукру в кров та вагу. Захворювання, пов’язані з FKBP5, включають великий депресивний розлад і астму.

CRHR

Ген CRHR кодує рецептор кортикотропін-рилізінг-фактора, який відіграє вирішальну роль у реакції на стрес та регуляції її інтенсивності. Він впливає на емоційний стан і реакцію на стрес, а також на пам’ять і навчання та відіграє роль в імунній поведінці в травному тракті. Захворювання, пов’язані з CRHR, включають тривогу та великий депресивний розлад.

Norepinephrine / Норадреналін

DBH

Ген DBH кодує фермент дофамін-бета (β)-гідроксилазу, який перетворює дофамін на норадреналін. Це сприяє концентрації уваги, знижує ризик депресії та тривоги, пов’язаної зі стресом, знижує агресію та імпульсивність, і захищає від неврозів. Мутації в цьому гені викликають дефіцит бета-гідроксилату дофаміну у пацієнтів, що характеризується дефіцитом вегетативної та серцево-судинної функції, включаючи гіпотензію та птоз. Поліморфізм цього гена може відігравати певну роль у різноманітних психічних розладах. Захворювання, що пов’язані з DBH, включають ортостатичну гіпотензію 1 та дефіцит дофамін-бета-гідроксилази.

Dopamine/Дофамін є збуджуючим нейромедіатором, який синтезується в мозку та відповідає за модуляцію винагороди і задоволення. Це важливо для оптимальної когнітивної функції, а також для роботи пам’яті. Оцінка рівня дофаміну складається з аналізу варіантів трьох генів:DRD2, DRD4 і COMT

DRD2

DRD2 (рецептор дофаміну D2) є геном, що кодує білок – рецептор дофаміну. Він відіграє важливу роль у позитивному впливі на сон, зміцненні пам’яті та оптимізації навчання, впливає на увагу, зосередженість і інтелектуальну спритність, а також емоційну стабільність. Це посідає центральне місце в мотивації та спонуканні працездатності, особливо в стресових ситуаціях.  Захворювання, пов’язані з DRD2, включають залежність від кокаїну та залежність від речовин.

DRD4

DRD4 кодує рецептор дофаміну, який має великий вплив на рівень дофаміну в мозку. Він регулює емоції і має сильний вплив на стійкість. DRD4 сприяє пізнанню, зміцнює пам’ять і навчання, підвищує руховий потенціал і модулює загальний нейрохімічний і гормональний баланс

COMT

COMT кодує фермент, відповідальний за розщеплення дофаміну, адреналіну і норадреналіну. Він залучений у сприянні стабільності настрою, здатності до адаптації, когнітивних здібностей і мотивації на збільшення рухливості.  COMT також відіграє свою роль у імунній та гормональній регуляції.

Serotonin/Серотонін  в основному міститься в шлунково-кишковому тракті, а також у тромбоцитах крові та центральній нервовій системі системи (ЦНС) і є важливим модулятором настрою. Низький рівень серотоніну пов’язаний з розладами настрою, включаючи тривогу та депресію. Оцінка серотоніну складається з аналізу чотирьох варіантів генів: TPH2, HTTLPR, HTR1A та HTR2A.

TPH2

Ген TPH2 кодує фермент триптофангідроксилаза 2 – член сімейства птерін-залежних гідроксилаз ароматичних кислот, що відповідає за вироблення серотоніну. Сприяє емоційній стабільності, покращує планування та прийняття рішень, здійснює сенсорний контроль, а також контролює когнітивну функцію. Мутації в цьому гені можуть бути пов’язані з психіатричними захворюваннями, такими як біполярний афективний розлад і депресія.

HTTLPR

HTTLPR кодує білок – транспортер серотоніну (SERT). Це сприяє успішній адаптації до стресових обставин, позитивно впливає на стабільний  емоційний стан, пам’ять, пов’язаний з регулюванням соціальної поведінки. HTTLPR також генетично забезпечує міжнейронні взаємодії у зорово-лімбічній підмережі.

HTR1A

Цей ген кодує зв’язаний з G-білком рецептор 5-гідрокситриптаміну (серотоніну), що сприяє успішній адаптації до стресових і вимогливих обставин, а також підвищенню внутрішньої адаптивності головного мозку в стресових умовах (нейропластичності). HTR1A захищає від агресивної поведінки, імпульсивності, пов’язаній зі стресом депресії, тривоги та панічних розладів. Він також позитивно впливає на кілька основних гормонів і біологічних системи, включаючи блукаючий нерв, окситоцин, гормон росту, ендорфіни та адренокортикотропний гормон, який відіграє центральну роль у вивільненні кортизолу. Захворювання, пов’язані з HTR1A, включають періодичну лихоманку, залежний від менструального циклу та генералізований тривожний розлад.

HTR2A

Ген HTR2A (5-гідрокситриптаміновий рецептор 2A), що кодує рецептор серотоніну допомагає в успішній адаптації мозку до стресових і складних обставин. Допомагає в утворенні нових клітин мозку (нейрогенез), покращує пізнання, творчі здібності, здатність до адаптації та навчання, відіграє важливу роль у довгостроковій емоційній цілісності і сприяє відкритості. При сверхекспресії гену HTR2A може спостерігатися поява тривоги, песимізму і депресії. Мутації в цьому гені пов’язані зі схильністю до шизофренії та обсесивно-компульсивного розладу, а також пов’язані з реакцією на антидепресант циталопрам у пацієнтів з великим депресивним розладом.