DNA Skin (ДНК Шкіра)

Firmness & elasticity /Маркери еластичності шкіри

MMP1 

MMP1 кодує матриксну металопротеїназу 1, що відповідає за деградацію позаклітинного матриксу. Під час старіння шкіри відбувається посилення регуляції MMP-1, що призводить до посиленого розпаду колагену в шкірі. Варіації гену асоційований з підвищеним розпадом колагену, а отже, підвищеною сприйнятливістю до виникнення зморшок і передчасного старіння.

COL1A1

COL1A1 кодує компонент колагену 1 типу – основного колагену шкірі, що відіграє роль у підтримці цілісності позаклітинного матриксу. Варіація алелів гену COL1A1 пов’язана зі зниженням вироблення колагену.

Sun sensitivity & pigmentation/ Маркери пігментації та чутливості до ультрафіолету

MC1R

MC1R кодує білок – рецептор меланокортину 1, розташований на поверхні меланоцитів, що виробляють пігмент під назвою меланін. Варіація в цьому гені пов’язані із збільшенням продукції пігменту, який призводить до виникнення більш світлого тону шкіри і до появи веснянок. Люди з цією генетичною варіацією мають гіршу здатність засмагати та мають підвищений ризик пошкодження шкіри під впливом сонця.

ASIP

ASIP кодує сигнальний білок Agouti, що бере участь у регуляції виробництва меланіну, який діє як інгібітор вироблення меланіну і як інгібітор рецептора меланокортину 1. Варіації в гені ASIP пов’язані з надмірною експресією гену та незбалансованим виробництвом меланіну, що призводить до підвищення рівня феомеланіну, відповідаючого за світлий тип шкіри.

Sun damage, protection and repair /Маркери пошкодження від сонця, захист і репарація

XRCC1

XRCC1 кодує регуляторний білок репарації X-Ray Repair Cross-Complementing Protein 1. Він бере участь в ефективному відновленні одноланцюгових розривів ДНК, утворених під впливом іонізуючого випромінювання, ультрафіолету. Генетична варіація асоціюється з покращеною активністю білка, отже, забезпечуючи захист від пошкодження ДНК, викликаного впливом УФ-променів.

hOGG1

hOGG1 кодує фермент 8-оксогуанін ДНК-глікозилазу 1, що відповідає за відновлення мутацій ДНК, викликаної радикалами 8-оксогуаніну в результаті впливу активних форм кисню. Генетична варіація пов’язана зі зниженням здатності відновлювати пошкоджену ДНК, що підвищує ризик прискореного старіння, а також окисного стресу.

TERT

TERT кодує каталітичну субодиницю ферменту теломерази – зворотню транскриптазу, яка є важливою для підтримання довжини теломерів (повторюваних сегментів ДНК, що знаходяться на кінцях хромосом). Теломери захищають хромосоми від аномального злипання або руйнування, тому фермент відповідає за запобігання деградації кінцівок хромосом після кількох раундів реплікації. Генетичні варіації пов’язані зі зменшенням довжини теломер, що сприяє підвищенню ризику немеланомного раку шкіри.

Protection from oxidative stress /Маркери захисту від окисного стресу

SOD2

Фермент SOD2 має важливу антиоксидантну активність у мітохондріях клітин. Він знищує вільні радикали, які зазвичай виробляються в клітинах і завдають шкоди біологічним системам.

GPX1

Ген кодує фермент глутатіон пероксидазау 1, що вистуає як каталізатор перетворення перекису водню у воду. Глутатіон пероксидаза 1 відповідає за відновлення гідропероксидів та пероксинітритів жирних кислот, використовуючи глутатіон як субстрат і таким чином допомагає підтримувати окисно-відновний баланс. Варіація гену пов’язана зі зниженням активності ферментів і підвищеним ризиком окислювального стресу.

CAT

CAT кодує антиоксидантний фермент каталазу, який найбільше експресується в печінці, нирках та еритроцитах. Фермент відповідає за швидке перетворення перекису водню на воду і кисень. Варіація гену пов’язана зі зниженою активністю CAT, що призводить до збільшення концентрації перекису водню, отже, до збільшення окисного стресу.

Detoxification & skin sensitivity/Маркери детоксикації та чутливості шкіри

GSTP1

GSTP1 кодує глутатіон S-трансферазу P1, яка є ферментом 2 фази детоксикації. Глутатіон S-трансферази – це сімейство ферментів, які відіграють важливу роль у детоксикації, каталізуючи кон’югацію багатьох гідрофобних і електрофільних

сполуки з відновленим глутатіоном. Він бере участь в ефективній детоксикації токсичних сполук, метаболізує і перетворюєт їх на воду. Цей варіант призводить до зниження активності ферменту та пов’язаний із підвищеним ризиком чутливості шкіри.

EPHX1

EPHX1 кодує епоксидгідроксилазу, яка є критично важливим ферментом детоксикації.  EPHX1 перетворює епоксиди після розкладання ароматичних сполук до транс-дигідродіолів, які можуть бути кон’юговані та виведені з організму. Джерела цих сполук включають дим і хімічні очищувачі. Епоксидгідролаза функціонує як в активації, так і в детоксикації епоксидів. Варіація гену призводить до зниження активності ферменту та пов’язана із підвищеним окислювальним стресом і чутливістю шкіри та передчасним старінням.

NQO1

NQO1 кодує NADP(H:) хіноноксидоредуктазу 1, яка головним чином бере участь у детоксикації потенційно мутагенних і канцерогенних хінонів, що можуть бути отримані з тютюнового диму, дієти та метаболізму естрогену. NQO1 також захищає клітини від окисного стресу шляхом підтримки антиоксидантних форм убіхінону та вітаміну Е. Варіація гену призводить до значного зниження активності  ферменту і пов’язана з підвищеним ризиком окислювального стресу.

Inflammation /Маркери запалення

IL6

IL-6 кодує інтерлейкін 6, який є прозапальним цитокіном, що відіграє вирішальну роль у запаленні та регулює експресію С-реактивного білку (СРБ). Варіація гену призводить до збільшення експресії IL-6 та збільшенням базового рівня CРБ.

IL6R

IL6-R кодує кодує рецептор інтерлейкіна 6, який впливає на прозапальну дію цитокінів IL-6. Варіація гену асоціюється з підвищеним ризиком хронічного запалення.

CRP

СRР кодує прозапальний маркер С-реактивний білок (СРБ), який сприяє зв’язуванню комплементу з чужорідними та пошкодженими клітинами і посилює фагоцитоз макрофагами. Це також важливо для регуляції імунітету. Варіація гену веде до підвищення рівня CRБ,  що пов’язано із хронічним запаленням низького ступеня.

TNFA

TNFA кодує фактор некрозу пухлин альфа, який є прозапальним цитокіном, що бере участь у регуляції запалення. Варіація гену призводить до збільшення експресії TNFA, що може призвести до підвищеного ризику чутливості шкіри та хронічного запалення.