Гіперхолестеринемія

Гіперхолестеринемія — це медичний термін, який використовується для позначення високого рівня холестерину у крові. Холестерин — воскоподібна речовина, яка виробляється печінкою і є компонентом усіх клітин організму. Він бере участь у таких процесах, як синтез клітинних мембран, вироблення гормонів і речовин, необхідних для перетравлення жирів. Існує два типи холестерину:

• ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ), які називають «поганий холестерин». Коли його рівень підвищений, він накопичується в артеріях (кровоносних судинах, які переносять кров і кисень по всьому тілу). Його нагромадження призводить до утворення на стінках артерій грудок твердого жиру, які називають бляшками. Вони можуть відриватися та закупорити артерію, викликавши інфаркт  або інсульт;
• ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ) — так званий хороший холестерин, що працює, як очищувач. Він переносить ЛПНЩ з артерій у печінку для розщеплення та використання в організмі.

Що таке гіперхолестеринемія?

Це порушення ліпідного обміну, при якому підвищується рівень поганого холестерину, що призводить до накопичення жиру в артеріях — атеросклерозу. Він є основною причиною серцево-судинних захворювань, при яких спостерігається найбільша смертність у світі. Адже надто високий рівень холестерину зумовлює серцеві напади, розвиток ішемічної хвороби серця та інсульт.  

Гіперхолестеринемія: причини

1. Генетичні фактори (спадковість): деякі люди можуть мати схильність до високого рівня холестерину через спадкові гени, які впливають на обмін ліпідів. Навіть існує такий термін сімейна гіперхолестеринемія.

2. Харчування: споживання великої кількості насичених жирів і холестерину, які часто містяться в жирних і оброблених продуктах, може підвищувати рівень холестерину.

3. Вік та стать: із віком рівень холестерину може зростати, а також чоловіки, зазвичай, мають вищий ризик гіперхолестеринемії порівняно з жінками до менопаузи.

Екзогенна гіперхолестеринемія може розвинутися внаслідок таких факторів, як: 

• ожиріння, особливо абдомінальне, на животі (понад 90% усіх випадків). Адипоцити (жирові клітини в цитоплазмі) виділяють велику кількість біологічно активних речовин, що знижують чутливість клітин до інсуліну і формують інсулінорезистентність. У результаті активується вивільнення вільних жирних кислот (ВЖК). З надлишку, що надходить у печінку, ВЖК синтезує велику кількість холестерину. Гіперхолестеринемія наростає повільно і прямо пропорційна до ступеня ожиріння. Вона може поступово повернутися до норми при зниженні ваги. Проте при тривалому перебігу стає незворотною;
• харчова інтоксикація. Такі продукти тваринного походження, як м’ясо, птиця, молокопродукти, яйця та риба, багаті на насичені жири, трансжири та речовини, змушують печінку виробляти надлишок холестерину. Якщо раціоні переважають продукти з високим вмістом насичених жирів, такі як червоне м’ясо, вершкове масло, вершки та інші молочні продукти, рафінований цукор, солодощі, випічка, білий хліб та газовані напої, це сприяє підвищенню холестерину;

• детоксикаційні порушення, зокрема накопичення важких металів і токсинів в організмі, пов’язане зі шкідливими умовами праці, викликає окислювальний стрес в організмі, який провокує виникнення гіперхолестеринемії; 

• залежності, особливо куріння, зловживання алкоголем;
• хвороби нирок, що супроводжуються нефротичним синдромом. Симптоми високого холестерину з’являються через втрату із сечею білків-переносників і ферментів, що беруть участь у ліпідному обміні;
• ендокринні розлади, зокрема недостатність чи надмірне вироблення того, чи іншого гормону викликає значні порушення різних етапах ліпідного обміну;
• діабет 2 типу. Механізм розвитку гіперхолестеринемії при діабеті такий самий, як і при ожирінні (відносний дефіцит інсуліну, посилений синтез ЛПДНЩ (ліпопротеїнів дуже низької щільності). Ступінь підвищення холестерину відповідає тяжкості діабету. Щоб знизити підвищений холестерин, лікування буде включати як протидіабетичну, так і ліпідзнижувальну терапію;
• гіпотиреоз. Тироксин і трийодтиронін стимулюють утворення рецепторів ЛПДНЩ, що регулюють активність холестерин-7-альфа-гідроксилази — основного ферменту синтезу жовчних кислот. Зниження концентрації гормонів щитоподібної залози при гіпотиреозі призводить до перетворення холестерину на жовчні кислоти;
• синдром Іценко-Кушинга. Первинний та вторинний гіпокортицизм збільшують вміст холестерину як прямо (гормони кори надниркових залоз (глюкокортикостероїди знижують кількість ЛПДНЩ-рецепторів), так і опосередковано (через розвиток стероїдного цукрового діабету);
• холестаз (застій жовчі), викликаний порушенням утилізації холестерину для вироблення жовчних кислот при алкогольному чи вірусному гепатиті, жировій дистрофії печінки;
• аутоімунні захворювання: системний червоний вовчак, гіпергамаглобулінемія;
• метаболічні розлади: подагра, хвороби накопичення (хвороба Гоше, Німана-Піка);
• прийом деяких лікарських препаратів: оральних контрацептивів, бета-адреноблокаторів, тіазидних діуретиків.

Якщо ви маєте хоча б один з цих факторів ризику виникнення гіперхолестеринемії, обовʼязково звертайтесь за консультацією до нас у клініку, лікарі інтегративної медицини підберуть для вас персоналізовану діагностику та спланують чіткий і ефективний план терапії, наша основна ціль — знайти причину захворювання і працювати далі над її усуненням.

 

 

Що таке сімейна гіперхолестеринемія?

Це спадкове захворювання, яке викликає порушення процесу метилювання, гіпергомоцистеїнемію та дефіцит фолієвої кислоти. У цьому разі спостерігається високий рівень холестерину, починаючи з народження, та серцеві напади у ранньому віці.

Хвороба передається у сім’ях за аутосомно-домінантним типом. Батько, носій зміненого гена, який викликає це захворювання, має шанс 1 із 2 (50%) передати цей змінений ген (мутація гену), що викликає сімейну гіперхолестеринемію, кожному зі своїх дітей. Змінений ген, розташований на хромосомі номер 19, містить інформацію про рецептор, який відповідає за виведення ЛПНЩ із кровотоку. Один із 500 людей є носієм одного зміненого гена, що викликає сімейну гіперхолестеринемію. У чоловіків сімейна гіперхолестеринемія, лікування якої не здійснювалося, викликає серцеві напади у віці від 40 до 50 років. У 85% відсотків чоловіків із цим захворюванням трапляється серцевий напад до 60 років. Жінки з сімейною гіперхолестеринемією також мають підвищений ризик серцевого нападу, але це зазвичай відбувається на 10 років пізніше, ніж у чоловіків (у віці 50 та 60 років).

Гіперхолестеринемія: симптоми

У більшості випадків симптоми підвищеного рівня холестерину непомітні зовні та не відчуваються. Тому важливо регулярно проводити огляд у лікаря, оскільки він може контролювати рівень холестерину за допомогою аналізів крові.

У людей з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією у ранньому віці, іноді в дитинстві, а потім і в старшому віці розвиваються:

• ксантоми — відкладення холестерину під шкірою на ліктях, колінах і сідницях, а також у сухожиллях;
• ксантелазми — відкладення холестерину на повіках та навколо рогівки ока;
• подагра — шишки навколо колін, кісточок пальців чи ліктів і біль у суглобах;
• набрякле або хворобливе ахіллове сухожилля;
• жовті області навколо очей;
• білувато-сірий колір у формі півмісяця на зовнішній стороні рогівки.

Підвищений холестерин: симптоми у жінок

Найпоширеніші ознаки підвищеного холестерину у жінок, окрім зовнішніх відкладень під шкірою:

• сильний біль у ногах навіть при незначному фізичному навантаженні;
• стискаючий біль у серці.

Зміни в балансі жіночих статевих гормонів під час вагітності зумовлюють підвищений холестерин, симптоми якого зникають після пологів, а показники повертаються до норми.

Симптоми підвищеного холестерину в крові жінок не виявляються доти, доки не виникає ураження судин — ішемічної хвороби серця, інсульту чи захворювань периферичних артерій.

Діагностика гіперхолестеринемії

Щоб своєчасно виявити підвищений холестерин, лікування якого буде ефективним, рекомендується регулярно проводити скринінг рівня ліпідів. Лабораторне тестування включає аналіз крові на рівень холестерину, дослідження функції серця та генетичне тестування, що може виявити зміну (мутацію) у гені рецептора ЛПНЩ.

У клініці Святого Даміана Цілителя виконують генетичний тест по краплі крові ДНК Дієта (DNA Diet) — цей тест дозволяє визначити генетичні схильності до ожиріння та порушення метаболізму. Ця діагностика допоможе знайти першопричину гіперхолестеринемії та персоналізувати дієту особисто для вас.

Дисліпідемія — це виключно лабораторний показник, який виявляють при спеціальному аналізі крові (ліпідограмі). Він означає порушення нормального (фізіологічного) співвідношення ліпідів у крові: підвищені ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ), підвищені тригліцериди (ТГ), знижені ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ), високий коефіцієнт атерогенності (розвиток атеросклерозу). Перевіряти його необхідно:

• всім, хто страждає на хронічні аутоімунні запальні захворювання (ревматоїдний артрит, псоріаз тощо), 
• гіпертонію, 
• цукровий діабет, 
• чоловікам після 40 років,
• жінкам старше 50 років, 
• при ранній менопаузі.

Гіперхолестеринемія: лікування

Першим кроком у лікуванні людини із гіперхолестеринемією у Клініці Святого Даміана Цілителя є нутрицевтична підтримка та зміна раціону. Це дозволить знизити кількість жирів до 30% від загальної кількості отриманих щодня калорій. Для цього треба обмежити в раціоні кількість м’яса (яловичини, свинини та баранини), яєчних жовтків, субпродуктів та інших джерел насичених жирів. Відмовитися від вживання вершкового масла, незбираного молока та жирних сирів, а також пальмової олії.

Терапія зазвичай ефективна в поєднанні з дієтою, зниженням ваги та фізичними вправами. У кожному випадку вона підбирається індивідуально після здачі аналізів та оцінки їх результатів. Вибір терапії залежить від віку, поточного стану здоров’я, особистих факторів ризику та можливих побічні ефекти тих чи інших ліків.