Інфекції сечовивідних шляхів

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) — одне з найпоширеніших інфекційних захворювань, з яким стикаються люди будь-якого віку, але частіше — жінки. За статистикою, до 60% жінок хоча б раз у житті переносять ІСШ, а у багатьох із них інфекція перебігає хронічно, рецидивуючи кілька разів на рік.

Класична медицина зазвичай пропонує антибіотикотерапію для лікування запалення сечовивідних шляхів, проте в багатьох випадках цього недостатньо для повного одужання. Сучасні підходи, такі як функціональна медицина та інтегративна терапія, дозволяють не просто прибирати симптоми запалення сечовивідних шляхів, а виявляти й усувати першопричини інфекцій, зміцнювати імунітет і запобігати рецидивам.

Що таке інфекція сечовивідних шляхів?

Інфекція сечовивідних шляхів — це запальне захворювання, спричинене проникненням патогенних мікроорганізмів у сечовидільну систему. Найчастіше збудниками є бактерії, зокрема Escherichia coli (E. coli), які потрапляють у сечовий міхур через уретру.

ІСШ можуть вражати різні відділи сечовидільної системи:

  • уретрит — запалення уретри (сечовипускного каналу);
  • цистит — запалення сечового міхура;
  • пієлонефрит — запалення нирок, найнебезпечніша форма, що може призвести до серйозних ускладнень.

Захворювання сечовивідних шляхів частіше зустрічається у жінок через коротку уретру, яка полегшує проникнення бактерій у сечовий міхур. ІСШ можуть бути як гострими, так і хронічними, з періодичними рецидивами. 

Чому виникають інфекції сечових шляхів?

Інфекції сечовивідних шляхів найчастіше виникають через потрапляння бактерій із зовнішнього середовища в уретру. Це можуть бути мікроорганізми, що природно живуть у піхвовій, генітальній або анальній ділянці.

Основний збудник — Escherichia coli (E. coli), яка мешкає в кишківнику і спричиняє понад 90% випадків інфекцій сечового міхура. Крім E. coli, до розвитку хвороб сечовивідних шляхів можуть призводити й інші бактерії, зокрема Klebsiella, Proteus, Enterobacter та Enterococcus. Вони проникають у сечовивідні шляхи, розмножуються і викликають запалення.

Дріжджі Candida albicans, що є частиною нормальної мікрофлори людини та присутні в кишківнику, ротовій порожнині, горлі, піхві та на шкірі, іноді не розглядаються як фактор, що сприяє повторним інфекціям сечовивідних шляхів, однак, згідно з дослідженнями, 6,8% ІСШ пов’язані з Candida albicans.

Анатомічні особливості

Жінки значно частіше стикаються з симптомами інфекціями сечовивідних шляхів, оскільки їхня уретра коротша, ніж у чоловіків. Це полегшує бактеріям потрапляння в сечовий міхур і розмноження. Крім того, отвір уретри у жінок розташований близько до піхви та ануса — основних джерел мікроорганізмів, зокрема кишкової палички escherichia coli, що легко потрапляє в сечу.

Анатомічні зміни, такі як звуження уретри, випинання стінок сечового міхура або непрохідність сечовивідних шляхів, можуть заважати повному спорожненню сечового міхура. Залишкова сеча створює сприятливі умови для розмноження бактерій та є однією з причин циститу у жінок.

Вплив гормонів

Коливання рівня естрогену, які відбуваються перед менструацією та в період менопаузи, можуть спричиняти стоншення та сухість слизової оболонки уретри. Це робить тканини більш вразливими до бактерій і підвищує ризик розвитку інфекції сечовивідних шляхів у жінок.

Особливо часто інфекція сечовивідних шляхів виникає у вагітних. Збільшена матка тисне на сечовий міхур, а високий рівень прогестерону розслабляє м’язи сечовивідних шляхів. Це може уповільнювати відтік сечі, сприяючи її застою та навіть зворотному потоку до нирок, що підвищує ймовірність інфекцій.

Чому інфекції сечовивідних шляхів повертаються?

Якщо інфекція сечовивідних шляхів повторюється двічі за пів року або тричі за рік, то вона вважається рецидивуючою. Часті загострення можуть вказувати на приховані причини, які створюють сприятливі умови для розвитку інфекції.

Основні фактори ризику:

дисбактеріоз кишківника та піхви;

сперміциди (знижують кількість корисних бактерій, що захищають від ІСШ);

надмірний бактеріальний ріст у кишківнику;

цукровий діабет;

камені в нирках;

медичні втручання, зокрема катетеризація;

менопауза.

Симптоми інфекцій сечовивідних шляхів

Основні симптоми запалення сечовивідних шляхів включають біль під час сечовипускання, часті або раптові позиви до сечовипускання, а також наявність крові в сечі. Інші можливі ознаки запалення сечовивідних шляхів у чоловіків і жінок — сеча з неприємним запахом або каламутна, нетримання сечі, біль в області статевих органів і загальна втома.

Залежно від того, яка частина сечовивідних шляхів уражена:

  • симптоми уретриту включають печіння під час сечовипускання, виділення з уретри;
  • при циститі виникають відчуття тиску в тазу, незначний біль у животі;
  • ознаки пієлонефриту: біль в спині або в області попереку, лихоманка, озноб, нудота і блювання.

 

 

Діагностика інфекцій сечовивідних шляхів 

Для ефективного лікування інфекцій сечовивідних шляхів та запобігання рецидивам важливо не лише позбутися симптомів, але й виявити та усунути основні причини інфекції.

Окрім стандартних методів діагностики, таких як загальний аналіз сечі та бактеріологічний посів, функціональна медицина пропонує розширене обстеження для виявлення прихованих факторів, що сприяють рецидивам ІСШ:​

  • Аналіз мікрофлори кишківника: дисбаланс корисних і патогенних бактерій може підвищувати ризик інфекцій. Аналіз GI Effects надає розгорнуту оцінку стану шлунково-кишкового тракту, мікробіоти, запалення, травлення та імунної відповіді, що допомагає виявити системні порушення, пов’язані з хронічними інфекціями. У пацієнтів з інфекціями сечовивідної системи цей тест може виявити мікробіоту, яка сприяє підтримці або загостренню запального процесу, і допомогти скоригувати лікування.
  • Гормональні дослідження: порушення балансу жіночих статевих гормонів, естрогену та прогестерону, може спричинити зміни в мікрофлорі та анатомічній будові урогенітального тракту, що сприяє розвитку інфекцій сечовивідних шляхів.
    Тривалий стрес може послабити імунну систему, ускладнюючи природний захист організму від інфекцій.
    Тест DUTCH Complete допомагає виявити гормональні порушення, які можуть сприяти хронічним інфекціям сечовивідних шляхів через вплив на імунітет, слизові оболонки та мікробіоту урогенітального тракту. Завдяки детальному аналізу статевих гормонів, кортизолу та маркерів запалення, DUTCH дозволяє глибше зрозуміти роль стресу та гормонального дисбалансу у формуванні сечостатевих інфекцій.

 

 

Як лікувати інфекцію сечовивідних шляхів?

Лікування інфекцій сечовивідних шляхів у жінок та чоловіків вимагає комплексного підходу, який поєднує класичні методи та інтегративні стратегії для покращення результатів. При бактеріальній інфекції сечовивідних шляхів важливу роль відіграють антибіотики (за показаннями), терапевтична дієта, нутрицевтики та зміни в способі життя.

Дієта при інфекції сечовивідних шляхів

Одним з основних елементів лікування є збільшення споживання води, оскільки це сприяє регулярному сечовипусканню і допомагає вивести бактерії з сечі.

Також важливо включити в раціон продукти з протизапальними властивостями. До таких відносяться ягоди, зокрема журавлина і чорниця, які містять проантоціаніди, що перешкоджають прикріпленню бактерій до стінок сечового міхура та допомагають боротися з симптомами циститу у чоловіків і жінок. Часник та цибуля, завдяки своїм природним антибактеріальним властивостям, також є корисними продуктами для боротьби з інфекціями, особливо при уретриті у жінок. Ферментовані продукти, такі як кефір чи кімчі, сприяють підтримці здоров’я мікробіоти кишківника, що важливо для загальної імунної відповіді.

Водночас для запобігання розвитку бактеріальної інфекції сечовивідних шляхів, потрібно уникати продуктів, що підживлюють шкідливу мікрофлору, таких як цукор, алкоголь і оброблені продукти.

Добавки та природні засоби

Важливим елементом лікування інфекцій сечовивідних шляхів у жінок та чоловіків є використання дієтичних добавок.

D-маноза — це спеціальний цукор, який допомагає блокувати прилипання бактерій до слизової оболонки сечового міхура. 

Пробиотики, такі як Lactobacillus rhamnosus і L. reuteri, відновлюють здорову мікрофлору кишківника та піхви, що є важливим для попередження рецидивів ІСШ.

Екстракт журавлини без цукру знижує ймовірність повторних інфекцій, а вітамін D підтримує імунну систему.

Сечогінні нутрицевтики можуть збільшити об’єм сечі, допомагаючи організму природним шляхом вимивати патогенні мікроорганізми з сечовивідних шляхів.

Фітотерапія також є ефективним доповненням до лікування інфекцій сечовивідних шляхів:

  • Ува-урсі (ведмежа ягода, мучниця) – володіє потужними антисептичними властивостями, допомагаючи боротися з інфекцією.
  • Бучу (листя барбарису) – діє як природний сечогінний засіб, сприяючи виведенню бактерій з сечі та усуненню симптомів запалення сечовивідних шляхів.

Ці рослинні компоненти підсилюють терапевтичний ефект, особливо при хронічних або рецидивуючих інфекціях.

Зміни способу життя

Для підтримки здоров’я сечовивідних шляхів необхідно дотримуватися правильних гігієнічних звичок. Миття статевих органів спереду назад допомагає уникнути потрапляння бактерій в уретру та являється профілактикою циститу. 

Також варто відмовитися від носіння тісної білизни, оскільки це може призвести до застою вологи та створення сприятливих умов для розвитку інфекцій.

Пийте достатньо води щодня, щоб стимулювати часте сечовипускання, яке допомагає вимивати бактерії з сечовивідних шляхів. Не терпіть, коли відчуваєте позиви до сечовипускання.

Інфекції сечовивідної системи — це не лише локальна проблема, а часто сигнал про глибші порушення в роботі імунної системи, гормонального фону чи мікробіоти. Комплексна діагностика дозволяє виявити справжні причини частих рецидивів та підібрати ефективне, індивідуальне лікування. Пам’ятайте: чим раніше знайдено джерело порушення, тим легше відновити здоров’я й запобігти хронічному процесу.

 

 

Цей блог має інформаційний характер, створений з метою надання загальної інформації та не призначений для діагностики, лікування або надання медичних рекомендацій. Будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем щодо будь-яких питань, пов’язаних зі здоров’ям.