CandiBactin-BR / КандіБактін-БР 90 табл.

Берберин і захворювання шлунково-кишкового тракту.

Рандомізоване клінічне дослідження берберина гідрохлориду у пацієнтів з синдромом подразненого кишечника і переважанням діареї.

Chen C(1), Tao C(1), Liu Z(1), Lu M(1), Pan Q(1), Zheng L(1), Li Q(1), Song Z(1), Fichna J(2).

Оцінка клінічних симптомів синдрому роздратованого кишечника з переважанням діареї (IBS-D) при отриманні берберина гідрохлориду в рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні.

В цілому, для даного дослідження було набрано 196 пацієнтів з IBS-D. За підсумком випадковим чином відібрали 132 пацієнта, які щодня отримували 400 мг гідрохлориду берберина двічі в день або плацебо протягом 8 тижнів з наступним періодом скасування протягом 4 тижнів.

Ефекти берберина гідрохлориду при IBS-D визначалися зниженням частоти діареї.

(P = 0,032), частоти болів в животі (P <0,01) і частоти гострої потреби в дефекації (P <0,01) були значно більш виражені в групі, яка приймала берберин протягом 8 тижнів лікування у порівнянні з групою плацебо. Спостерігалася тенденція до поліпшення (P <0,05) при оцінці симптомів депресії і тривоги (за очками IBSQOL), при прийомі берберина в порівнянні з плацебо. Також встановлено, що берберин гідрохлорид добре переносився.

Phytother Res. 2015 Nov;29(11):1822-7. doi: 10.1002/ptr.5475. Epub 2015 Sep 24.

Рандомізоване контрольоване дослідження берберин сульфату (БС) для лікування діареї, викликаної ентеротоксігенною кишковою паличкою і холерним вібріоном.

Rabbani GH, Butler T, Knight J, Sanyal SC, Alam K.

У рандомізованому контрольованому дослідженні брало участь 165 дорослих пацієнтів з гострою діареєю, викликаною ентеротоксігенною кишковою паличкою (ETEC) і холерним вібріоном. У хворих з ETEC діареєю, які отримували 400 мг БС в одноразовій добовій дозі, середній об’єм стільця був значно менше, ніж у контрольній групі. Заміри проводились протягом трьох послідовних восьмигодинних періодів після лікування (P <0,05). Через 24 години після лікування у значно більшої кількості пацієнтів з ЕТЕС діареєю, які лікувалися з БС, діарея припинилася в порівнянні з контрольною групою (42% проти 20%, Р <0,05). У хворих з холерою, які отримали 400 мг БС, середній восьмигодинний обсяг стільця протягом другого періоду після лікування знизився до 2,22 літрів, що було значно менше, ніж 2,79 літра, виявлених у контрольній групі (Р <0.05). Проте, у пацієнтів з холерою, які отримували 1200 мг БС + тетрациклін, не зафіксували значного скорочення обсягу стільця в порівнянні з пацієнтами, які отримували монотерапію тетрацикліном. Не було відзначено ніяких побічних ефектів БС. Ці результати показують, що БС є ефективним і безпечним антисекреторним препаратом для лікування ETEC діареї, в той час як активність проти холери незначна і не посилює терапію тетрацикліном.

J Infect Dis. 1987 May;155(5):979-84.

Вплив берберин желатину на афтозний стоматит: рандомізоване, плацебо-контрольоване, подвійне сліпе дослідження в Китаї.

Jiang XW(1), Zhang Y, Zhu YL, Zhang H, Lu K, Li FF, Peng HY.

Було виконано рандомізоване, подвійне сліпе, плацебо-контрольоване клінічне дослідження. Желатин, що містить берберин (5 мг / г), або тільки желатин застосовували 4 рази на день протягом 5 днів. Клінічна оцінка включала рівень болю, розмір еритеми і кількість ексудату деяких виразок на 1, 2, 4 і 6 добу.

Берберин желатин може бути безпечним і ефективним засобом для лікування MIRASрицидивного афтозного стоматиту з мінімальним ступенем активності.

Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol. 2013 Feb;115(2):212-7.

Берберин і синдром полікістозних яєчників.

Використання берберина у жінок з синдромом полікістозних яєчників, що перебувають на лікуванні з використанням ЕКО.

An Y(1), Sun Z, Zhang Y, Liu B, Guan Y, Lu M.

Ми провели проспективне дослідження 150 безплідних жінок з СПКЯ, що перебувають на лікуванні ЕКЗ. Пацієнти були рандомізовані для отримання берберина, метформіну або плацебо протягом 3 місяців до початку стимуляції яєчників.

Лікування Берберином і метформіном до початку ЕКО поліпшило результат вагітності в результаті нормалізації клінічних, ендокринних і метаболічних параметрів жінок з СПКЯ. Берберин показав більш виражений терапевтичний ефект, ніж метформін. Це виражалося в більшій кількості новонароджених з меншою кількістю побічних ефектів, ніж метформін.

Clin Endocrinol (Oxf). 2014 Mar;80(3):425-31. doi: 10.1111/cen.12294. Epub 2013 Aug 9.

Клінічне дослідження короткострокового впливу берберина в порівнянні з метформіном на метаболічні характеристики жінок з синдромом полікістозних яєчників.

Wei Wei^1,*, Hongmin Zhao^1,*, Aili Wang¹, Ming Sui¹, Kun Liang¹, Haiyun Deng¹, Yukun Ma¹, Yajuan Zhang¹, Hongxiu Zhang¹ and Yuanyuan Guan^1,2

89 пацієнток з СПКЯ і інсулінорезистентностю були випадковим чином розділені на 3 групи: берберин з ципротероном ацетатом (СРА, 31 осіб), метформін + СРА (МЕТСРА, 30 осіб) і плацебо + СРА (28 осіб) на 3 місяці. Клінічні характеристики жінок, а також метаболічні і гормональні параметри визначали до і після лікування.

Результати: лікування берберином в порівнянні з метформіном показало зниження об’єму талії і співвідношення талії до стегон, загального холестерину (ТС), тригліцеридів, ЛПНЩ, а також підвищення рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності та статевого гормон-зв’язуючого глобуліну (SHBG, P <0.05). Аналогічно, лікування берберином в порівнянні з плацебо показало зменшення співвідношення талія-стегна, рівню глюкози і інсуліну в плазмі, інсулінорезистентності, площі під кривою інсуліну, ТС, ЛПНЩ, і ТГ (Р <0,05), а також збільшення холестерину ліпопротеїдів високої щільності та SHBG (P <0,01).

Загальний тестостерон (ТТ) і індекс вільних андрогенів (ФАІ) зменшилися, в той час як SHBG значно збільшилося у всіх групах після 3 місяців лікування. Рівень SHBG значно збільшився в групі BBR (25.37 ± 4.31 проти 58.70 ± 11.03) в порівнянні з Met (P = 0.008) і плацебо (P = 0.006). Лікування BBR призвело до значного зниження ТТ від 1.89 ± 0.14 до 1.47 ± 0.22 і відповідним зниженням ФАІ від 7.69 ± 1.55 до 2.59 ± 1.12, що значно відрізнялося від змін в групі плацебо (P = 0. 017, P = 0.0002). Проте, зміни в ТТ і ФАІ після лікування BBR істотно не відрізнялися від змін, що спостерігаються після лікування Met (P = 0.15, P = 0.06) (таблиця 1).

European Journal of Endocrinology (2012) 166 99–105

Берберин цукровий діабет 2 типу та метаболічний синдром.

Ефективність Берберину у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу.

Jun Yin^a,b,*, Huili Xing^a, and Jianping Ye^b

Було показано, що Берберин регулює метаболізм глюкози і ліпідів in vitro і in vivo. Це пілотне дослідження мало визначити ефективність і безпеку берберина при лікуванні хворих на цукровий діабет 2 типу. У дослідженні А, 36 дорослих з вперше виявленим цукровим діабетом 2 типу були випадковим чином розділені на групи для лікування берберином або метформіном (0,5 г три рази на день) протягом 3 місяців. Гіпоглікемічна дія берберина була схожа з метформіном. Спостерігалося значне зниження гемоглобіну A1c (HbA1c; з 9,5% ± 0,5% до 7,5% ± 0,4%, р <0,01), глюкози в крові натще (з 10,6 ± 0,9 ммоль / л до 6,9 ± 0,5 ммоль / л, р <0,01), глюкози в крові після навантаження (з 19,8 ± 1,7 до 11,1 ± 0,9 ммоль / л, р <0, 01) і тригліцеридів в плазмі (з 1,13 ± 0,13 ммоль / л до 0,89 ± 0,03 ммоль / л, р <0,05) в групі берберина. У дослідженні B, 48 дорослих з діабетом погано контрольованого 2 типу лікували берберином протягом 3 місяців. Берберин починав діяти (знижувати глюкозу натще і після навантаження) через тиждень після початку прийому і протягом всього дослідження. HbA1c знизився з 8,1% ± 0,2% до 7,3% ± 0,3% (р <0,001). Рівень інсуліну в плазмі крові натще і HOMA-IR скоротилися на 28,1% і 44,7% (р <0,001), відповідно. Загальний рівень холестерину і холестерину ліпопротеїнів низької щільності також значно знизилися. В ході дослідження 20 (34,5%) пацієнтів страждали від минущих шлунково-кишкових побічних ефектів. Функціональних пошкоджень печінки або нирок ні у кого не спостерігалося. Таким чином, це дослідження вказує на те, що берберин є потужним пероральних гіпоглікемічним засобом з благотворним впливом на ліпідний обмін.

У порівнянні з метформіном, берберин демонструє ідентичний ефект регуляції метаболізму глюкози, з урахуванням таких показників, як HbA1c, рівень глюкози та інсуліну натще і після прийому їжі. У регуляції ліпідного обміну берберин ефективніше, ніж метформін. На 13 тижні, рівні тригліцеридів і загального холестерину в групі берберина знизилися і були значно нижче, ніж в групі метформіну (р <0,05).

Берберин значно знизив рівень HbA1c у хворих на цукровий діабет. Ефект зниження рівня HbA1c був порівнений з метформіном, широко використовуваним пероральним гіпоглікемічним засобом. У монотерапії берберин і метформін поліпшили все глікемічним параметри (HbA1c, глюкоза натще і після навантаження). Але їх вплив на ліпідний обмін був різним. Берберин значно скоротив рівні тригліцеридів і загального холестерину в сироватці.

Берберин має ефект підвищення чутливості до інсуліну in vivo та in vitro. У щурів з індукованим дієтою ожирінням берберин знижує резистентність до інсуліну, подібно метформіну. В гепатоцитах, адипоцитах і м’язових волокнах берберин збільшує споживання глюкози і / або поглинання глюкози у відсутністі інсуліну.

Берберин може також виступати в якості інгібітора альфа-глюкозидази. Він пригнічує активність дісахарідази і знижує транспорт глюкози в кишковий епітелій.

Берберин знижує рівень холестерину, тригліцеридів і холестерину ЛПНЩ в сироватці. Такий ефект відзначається в будь-яких умовах in vivo.

Берберин знижує рівень холестерину в сироватці і ЛПНЩ, збільшує мРНК рецепторів ЛПНЩ, а також кількість білка в печінці.

Берберин пригнічує синтез ліпідів в гепатоцитах людини через активацію AMФK (аденозінмонофасфат-активованої протеїнкінази).

Metabolism. 2008 May ; 57(5): 712–717.

Вплив берберина на метаболічний синдром, чутливість до інсуліну, і секрецію інсуліну

Pérez-Rubio KG(1), González-Ortiz M, Martínez-Abundis E, Robles-Cervantes JA, Espinel-Bermúdez MC.

Рандомізоване, подвійне сліпе, плацебо-контрольоване клінічне дослідження було проведено у 24 хворих з діагнозом метаболічного синдрому. Глюкоза і рівні інсуліну були виміряні після навантаження декстрозою.

12 пацієнтів отримували берберин гідрохлорид (500 мг) 3 рази на день до прийому їжі протягом 3-х місяців. Інші 12 пацієнтів отримували плацебо.

Після застосування берберина у 36% пацієнтів спостерігалася ремісія (Р = 0,037) метаболічного синдрому і значне зниження окружності талії у жінок (106 ± 4 проти 103 ± 3 см, р <0,05), систолічного тиску (САД) (123 ± 7 проти 115 ± 9 мм рт.ст., р <0,01), рівня тригліцеридів (2,4 ± 0,7 проти 1,4 ± 0,5 ммоль / л, р <0,01), площі під кривою глюкози ( 1182,1 ± 253,6 проти 1069,5 ± 172,4 ммоль / л, р <0,05), інсуліну (92056 ± 72148 проти 67407 ± 46441 пмоль / л, р <0,01). У той же час збільшився інсуліногенний індекс (0,78 ± 0,69 проти 0,62 ± 0,46, Р <0,05), а також індекс Мацуда (2,1 ± 1,0 проти 3,1 ± 1, 6, P <0,01).

Висновки: Застосування берберина призводить до ремісії метаболічного синдрому і зменшення об’єму талії, СБП, тригліцеридів і загальної секреції інсуліну з підвищенням чутливості до інсуліну.

Metab Syndr Relat Disord. 2013 Oct;11(5):366-9. doi: 10.1089/met.2012.0183. Epub 2013 Jun 28.

Дослідження терапевтичного ефекту берберина і змін гемореології у вперше діагностованих хворих на цукровий діабет 2 типу в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки.

Xie X(1), Meng X, Zhou X, Shu X, Kong H.

З березня 2009 року по березень 2010 року 60 пацієнтів нашого відділення з цукровим діабетом 2 типу і неалкогольною жировою хворобою печінки були випадковим чином розділені на дві групи. Одна група отримувала берберин, інша група отримувала Xuezhikang протягом 12 тижнів.

Після лікування берберином показники УЗД печінки були краще, ніж до лікування, ефективність склала 70% проти 73,3% після лікування Xuezhikang. АЛТ, АСТ, ТГ, ЛПНЩ, показники реології крові (в тому числі загальна в’язкість крові, в’язкість плазми, ШОЕ, депонування еритроцитів, фібриноген) були значно нижче, ніж раніше, в той же час ЛПВЩ збільшився (Р <0,05).

Терапевтичний ефект Xuezhikang був таким самим, як у берберина. Показники обох груп практично не відрізнялися.

Zhongguo Zhong Yao Za Zhi. 2011 Nov;36(21):3032-5.

Вплив традиційного китайського лікарського засобу берберина на цукровий діабет 2 типу заснований на комплексному впливі на метаболізм.

Gu Y(1), Zhang Y, Shi X, Li X, Hong J, Chen J, Gu W, Lu X, Xu G, Ning G.

Були зібрані і оброблені зразки сироватки 60 пацієнтів до і після лікування береберіном або плацебо.

Відзначено значне зниження концентрації 13 жирних кислот у тих, хто приймав берберин. 10 жирних кислот також статистично відрізнялися від плацебо. Ці результати свідчать про те, що берберин може грати ключову роль в лікуванні цукрового діабету 2-го типу за допомогою регулювання (а саме зниження) високого рівня вільних жирних кислот.

Talanta. 2010 May 15;81(3):766-72. doi: 10.1016/j.talanta.2010.01.015. Epub 2010 Jan 18.

Берберин знижує рівень глюкози в крові у хворих цукровим діабетом 2 типу шляхом підвищення чутливості рецепторів до інсуліну.

Zhang H(1), Wei J, Xue R, Wu JD, Zhao W, Wang ZZ, Wang SK, Zhou ZX, Song DQ, Wang YM, Pan HN, Kong WJ, Jiang JD.

Дослідження проводилося in vitro і на тваринних моделях.

Берберин збільшив InsR матричної РНК і експресію білка в різних клітинних лініях людини, в тому числі CEM, НСТ-116, SW1990, HT1080, 293T, і змінених вірусом гепатиту В клітинах печінки людини.

Відповідно, після лікування берберином в культивованих клітинах збільшувалася стимульоване інсуліном фосфорилування з InsR бета-субодиниць і Akt. У клінічному дослідженні берберин значно знижував рівень глюкози в крові натще, гемоглобіну A, тригліцеридів і інсуліну в крові у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу.

Metabolism. 2010 Feb;59(2):285-92. doi: 10.1016/j.metabol.2009.07.029. Epub 2009 Oct 1.

Лікування цукрового діабету 2 типу та дисліпідемії натуральним рослинним алкалоїдом берберином.

Zhang Y(1), Li X, Zou D, Liu W, Yang J, Zhu N, Huo L, Wang M, Hong J, Wu P, Ren G, Ning G.

116 пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і дисліпідемією були випадковим чином розподілені на групи, одна з яких отримувала берберин (1,0 г на день), а друга – плацебо протягом 3 місяців. Первинно результати оцінювалися по змінам рівня глюкози в плазмі і концентрації ліпідів в сироватці. Швидкість утилізації глюкози була виміряна за використанням гіперінсулінемічного еуглікемічного кламп тесту для оцінки чутливості до інсуліну.

У групі, що приймала берберин, рівень глюкози натще і після навантаження в плазмі крові знизився з 7,0 +/- 0,8 до 5,6 +/- 0,9 і з 12,0 +/- 2,7 до 8, 9 +/- 2,8 мм / л, HbA1 з 7,5 +/- 1,0% до 6,6 +/- 0,7%, тригліцеридів з 2,51 +/- 2,04 до 1,61 +/- 1,10 мм / л, загальний холестерин з 5,31 +/- 0,98 до 4,35 +/- 0,96 мм / л, і холестерин ЛПНЩ з 3,23 +/- 0,81 до 2,55 +/- 0,77 мм / л, всі параметри значно відрізнялися від плацебо (P <0,0001, P <0,0001, P <0,0001, P = 0,001, р <0,0001 і р < 0,0001, відповідно). Рівень утилізації глюкози збільшився після лікування берберином (P = 0,037), хоча істотних відмінностей між групами берберина і плацебо (р = 0,063) виявлено не було. Запор легкого та помірного ступеня спостерігався у п’яти учасників групи берберина. Висновки: берберин є ефективним і безпечним методом лікування цукрового діабету 2 типу.

J Clin Endocrinol Metab. 2008 Jul;93(7):2559-65. doi: 10.1210/jc.2007-2404. Epub 2008 Apr 8.

Ефективність берберину у хворих з неалкогольною жировою хворобою печінки

Hong-Mei Yan^1☯, Ming-Feng Xia^1☯, Yan Wang², Xin-Xia Chang¹, Xiu-Zhong Yao³, Sheng-Xiang Rao³, Meng-Su Zeng³, Yin-Fang Tu⁴, Ru Feng², Wei-Ping Jia⁴, Jun Liu⁵, Wei Deng⁶, Jian-Dong Jiang²*, Xin Gao¹*

Методи:

Рандомізоване, паралельне контрольоване, відкрите клінічне дослідження було проведено в трьох медичних центрах (NIH Реєстраційний номер: NCT00633282). В цілому 184 відповідних пацієнта з НАЖБП були включені і випадковим чином отримували: I – зміна способу життя (ЗСЖ), II – ЗСЖ + піоглітазон (ПГЗ) 15 мг раз на добу, і III – ЗСЖ + берберин (BBR) 0.5 г три рази на добу, протягом 16 тижнів. Вміст жиру в печінці (HFC), глюкози в сироватці крові, ліпідний профіль, печінкові ферменти в сироватці і зміст берберина в сечі оцінювали до та після лікування. Також проаналізували зміст BBR в печінці і експресію генів, пов’язаних з метаболізмом глюкози і ліпідів на моделі НАЖБП у тварин в процесі лікування берберином.

Результати:

У порівнянні з ЗСЖ, лікування BBR + ЗСЖ призвело до значного скорочення жиру в печінці (52,7% проти 36,4%, p = 0,008), паралельно з поліпшенням маси тіла, індексу оцінки інсулінорезистентності HOMA-IR, і профілю ліпідів в сироватці (всі р <0,05), BBR був більш ефективний, ніж ПГЗ 15мг / добу в зниженні ваги тіла і поліпшенні ліпідного профілю. Побічні ефекти, пов’язані з BBR, були незначними і в основному були сконцентровані на шлунково-кишковому тракті. Концентрація BBR в зразках сироватки і сечі були 6.99 нг / мл і 79,2 нг / мл, відповідно, у пацієнтів, що приймали BBR. Експерименти на тваринах показали, що BBR і порушує експресію генів, пов’язаних з метаболізмом.

Zhang Y і ін. показав, що BBR надійно знижує глюкозу, що супроводжується значним збільшенням швидкості утилізації глюкози в рандомізованому, подвійному сліпому, плацебо-контрольованому клінічному дослідженні.

BBR значно зменшує вміст жиру в печінці при дієті з високим вмістом жиру у щурів з індукованою НАЖБП за рахунок зниження метилювання MTTP промоутера.

PLOS ONE | DOI:10.1371/journal.pone.0134172     August 7, 2015

Берберин і ліпіди крові.

Вплив берберина на ліпідний профіль пацієнтів з низьким кардіоваскулярним ризиком

Derosa G(1), D’Angelo A, Bonaventura A, Bianchi L, Romano D, Maffioli P.

У дослідження набрали 144 пацієнта. Після 6 місяців вступного періоду дієти та фізичної активності хворих випадковим чином розділили на 2 групи, одна з яких приймала плацебо, а друга – берберин 500 мг два рази на день, протягом 3-х місяців. Це було подвійне сліпе, плацебо-контрольоване дослідження. Протягом 2 місяців (період скасування) після закінчення прийому всі пацієнти продовжували дієту і фізичну активність. Після закінчення періоду скасування пацієнти знову отримували берберин або плацебо двічі на день протягом наступних 3-х місяців.

Зниження маси тіла і ІМТ спостерігалося після періоду прийому берберина.

Результатом застосування берберина було зниження рівня загального холестерину, тригліцеридів і холестерину ЛПНЩ, а також підвищення рівня холестерину ЛПВЩ через 3 місяці від початку прийому в порівнянні з плацебо. Після періоду відміни ліпідний профіль погіршився. Коли берберин почали вводити знову, ліпідний профіль знову покращився, як в порівнянні з періодом скасування, так і з плацебо.

Expert Opin Biol Ther. 2013 Apr;13(4):475-82. doi: 10.1517/14712598.2013.776037. Epub 2013 Feb 27.

Вплив ізофлавонів і берберина на вазомоторні симптоми і ліпідний профіль у жінок в менопаузі.

Cianci A(1), Cicero AF, Colacurci N, Matarazzo MG, De Leo V.

Оцінювалася ефективність комбінованого нутрицевтика, що містить ізофлавони і берберин (ISB) в лікуванні клімактеричних симптомів і дисліпідемії.

У дослідження включили 120 жінок, середній вік яких склав 54,8 ± 0,6 років для лікування синдрому роздратованого кишечника під час менопаузи, їх випадковим чином поділили на тих, хто приймав ISB (60 випадків) або кальцій і вітамін D (Cad – 60 випадків).

Лікування ISB значно знизило зміст в плазмі загального холестерину (-13,5% ± 0,7 проти -0,2% ± 0,5), холестерину ЛПНЩ (-12,4% ± 1,5 проти + 0,8% ± 0,7) і ТГ (-18,9% ± 2,5 проти -1,3% ± 1,2) і поліпшило симптоми менопаузи в порівнянні з лікуванням Cad. Параметри безпеки в ході дослідження були незмінні. Поєднання берберина і ізофлавонів ефективно для зниження факторів серцево-судинного ризику в період менопаузи у жінок з помірною дислипидемиєю і покращує якість життя.

Gynecol Endocrinol. 2012 Sep;28(9):699-702. doi: 10.3109/09513590.2011.652250. Epub 2012 Feb 8.

Поєднання симвастатину з берберином підсилює гіполіпідемічний ефект.

Kong WJ(1), Wei J, Zuo ZY, Wang YM, Song DQ, You XF, Zhao LX, Pan HN, Jiang JD.

Наші результати показали, що поєднання BBR (берберина) з симвастатином (SIMVA) збільшило експресію гена LDLR (рецепторів ЛПНЩ) значно більше, ніж при монотерапії статинами.

При лікуванні індукованої харчової гіперліпідемії щурів, поєднання BBR (90 мг / [кг d], орально) з SIMVA (6 мг / [кг D], орально) холестерин ЛПНЩ у сироватці крові знизився на 46,2%, що виявилося більш ефективним, ніж при монотерапії SIMVA (28,3%) або BBR (26,8%), P <0,01 для обох, і можна порівняти з SIMVA в дозі 12 мг / кг (43.4%).

Metabolism. 2008 Aug;57(8):1029-37.

Вплив нутріцевтичних засобів з берберином в порівнянні з езетімібом на вміст ліпідів у плазмі крові при гіперхолестерінемічному синдромі і його додаткові ефекти у пацієнтів зі спадковою гіперхолестеринемією на тлі постійного холестеринзнижувального лікування.

Livia Pisciotta, Antonella Bellocchio and Stefano Bertolini^*

Після трьох місяців вступного періоду із стабілізуючою ліпіди дієтою (зі зниженою кількістю насичених жирів і холестерна), 270 пацієнтів поділили в співвідношенні 2:1 на тих, хто буде приймати комбінований нутріцевтичний засіб (містить 500 мг берберина, полікозанол 10 мг і червоний дріжджовий рис 200мг ; BBR / P / RR) або езетеміб 10 мг / добу (EZE) протягом 6 місяців.

BBR / P / RR виявився більш ефективним, ніж EZE в зменшенні загального холестерину, ЛПНЩ і холестерину ЛПНЩ, а також показав тенденцію до зменшення тригліцеридів. Відсоток пацієнтів зі зменшенням ЛПНЩ більш, ніж на 30% був вище в групі BBR / P / RR.

Pcsk9 – це серин-протеаза, яка продукується в печінці і кишечнику, а після авто-розщеплення в ЕПР (ЕР) переміщається до поверхні клітини і виділяється в плазму. PCSK9, що ціркулює зв’язується з рецепторами ЛПНЩ на поверхні гепатоцитів, комплекс проникає в клітину і в лізосоми рецепторів ЛПНЩ, після чого піддається Pcsk9 -опосредованному розпаду. Незалежно від ендоцитозу, вони також можуть пов’язувати рецептор ЛПНЩ, таким чином позначаючи його для подальшого руйнування в лізосомах.

Лікування за допомогою статинів, які пригнічують синтез холестерину, викликаючи виснаження холестерину в печінці, що надалі призводить до транслокації SREBP2 з цитоплазми в ядро, де цей транскрипційний протеїн одночасно підвищує експресію рецептора ЛПНЩ і Pcsk9; останній за рахунок збільшення руйнування ЛПНЩ рецепторів, може зменшити холестерин, що знижує ефект статинів.

Статини збільшують вироблення мРНК Pcsk9, і ця індукція залежить від дози і пригнічується мевалонатом. Клінічні дослідження хворих гіперхолестеринемією показали дозозалежне збільшення PCSK9 в плазмі крові під час лікування аторвастатином або розувастатином.

Було виявлено, що при введенні статинів мишам, у яких нокаутований ген Pcsk9, призводить до значного збільшення ЛПНЩ рецепторів в печінці і підвищує кліренс ЛПНЩ в плазмі.

Берберин (BBR) спонукає координоване зниження вмісту в клітинах HNF1α і SREBP2 білків, і, отже, зменшує зв’язування цих білків, які синергично активують транскрипцію гена PCSK9 відповідно до HNF1 і SRE-1 послідовностями в промоутори. Цей механізм призводить до сильного придушення виробництва Pcsk9. Крім того, BBR протидіє стимулюючому ефекту статинів на PCSK9 транскрипцію і збільшує число ЛПНЩ рецепторів.

Пацієнти з помірною гіперхолестеринемією отримували симвастатин 20 мг / добу плюс BBR 1 г / добу або будь-який з цих препаратів в монотерапії. У цих пацієнтів комбіноване лікування знизило рівень ХС ЛПНГ і ТГ набагато більше, ніж монотерапія. Таким чином берберин підсилює гіполіпідемічний ефект статинів.

Таблетки, які містили берберин і червоний дріжджовий рис, показали більшу ефективність, ніж езетіміб. Крім того, при їх комбінації спостерігалося зниження в плазмі ЛНП і ТГ, порівнянне з прийомом середніх доз статинів. У хворих зі спадковою гіперхолестеринемією на тлі постійної терапії холестеринзнижувальними препаратами, добавка нутріцевтиків призвело до подальшого зниження холестерину ЛПНГ, що перевершує ефект подвоєної дози статинів.

Pisciotta et al. Lipids in Health and Disease 2012, 11:123

Берберин і ІХС.

Берберин покращує перебіг запалення у пацієнтів з гострим коронарним синдромом, які пройшли через шкірне коронарне втручання.

Meng S(1), Wang LS, Huang ZQ, Zhou Q, Sun YG, Cao JT, Li YG, Wang CQ.

61 пацієнт отримував берберин (300 мг, три рази в день, протягом 30 днів) додатоково до стандартної терапії, в той час як інші пацієнти отримували тільки стандартну терапію.

У групі, яка приймала берберин, показники маркерів запалення, таких як ММР-9, ICAM-1, VCAM-1, С-реактивний білок, інтерлейкін-6, значно знизилися по відношенню до початкових значень. Більш того, зміни в MMP-9, ICAM-1 і VCAM-1 після 1 місяця лікування значно відрізнялися в двох групах пацієнтів. У групі берберина також спостерігалася тенденція до невеликого зниження холестерину ЛПНЩ і тригліцеридів без впливу на рівень холестерину ЛПВЩ, але відмінності не досягли статистичної значущості.

Clin Exp Pharmacol Physiol. 2012 May;39(5):406-11.

Ефективність та безпечність берберина у пацієнтів з вторинною застійною серцевою недостатністю при ішемічній або ідіопатичній дилатаційній кардіоміопатії.

Zeng XH(1), Zeng XJ, Li YY.

156 пацієнтів з ХСН і VPCs (шлуночкові передчасні комплекси)> 90 і / або нестійкою шлуночковою тахікардією (VT), виявленими під час 24-годинного холтерівського моніторування, були випадковим чином розділені на 2 групи. Всі пацієнти отримували традиційну терапію з приводу ХСН, що складається з інгібіторів АПФ, дигоксину, діуретиків та нітратів. Пацієнти в групі лікування (п = 79) також отримували берберин 1,2 – 2,0 г / добу.

У групі лікування берберином значно знизилася смертність (7 проти 13 в групі плацебо, р <0,02). Проарітміі і очевидні побічні ефекти не спостерігалися. Таким чином, берберин поліпшив якість життя, знизив VPCs і смертність у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю.

Am J Cardiol. 2003 Jul 15;92(2):173-6.

Берберин і гострий променевий синдром.

Берберин пригнічує гострий променевий синдром кишечника при променевій терапії черевної порожнини людини.

Li GH(1), Wang DL, Hu YD, Pu P, Li DZ, Wang WD, Zhu B, Hao P, Wang J, Xu XQ, Wan JQ, Zhou YB, Chen ZT.

36 пацієнтів з семіномою або лімфомою випадковим чином були розділені для отримання перорального берберина (18 осіб) або плацебо (18 осіб). 42 пацієнтки з раком шийки матки розділили на дослідну групу (n = 21) і контрольну групу (n = 21). Променева терапія застосовувалася паралельно спереду і ззаду. 300 мг берберина вводили перорально тричі на день у дослідній групі.

Берберин дозволяє значно знизити частоту і тяжкість гострого кишкового радіаційного синдрому або відкласти його появу у хворих, яким призначена променева терапія черевної порожнини або малого таза.

Med Oncol. 2010 Sep;27(3):919-25. doi: 10.1007/s12032-009-9307-8. Epub 2009 Sep 16.

Захисні ефекти берберина при радіаційно-індукованому ушкодженні легенів шляхом міжклітинної адгезії М-1 і трансформації фактора росту-бета-1 у пацієнтів з раком легенів.

Liu Y(1), Yu H, Zhang C, Cheng Y, Hu L, Meng X, Zhao Y.

Вивчалися ефекти берберина при радіаційно-індукованих ушкодженнях легень (РІУЛ) у пацієнтів, які отримували променеву терапію в зв’язку з недрібноклітинним раком легені (НМРЛ).

У рандомізованому подвійному сліпому дослідженні 90 пацієнтів з НМРЛ були розділені на дві групи. Одна група отримувала пробний курс променевої терапії плюс берберин, а контрольна група отримувала променеву терапію плюс плацебо протягом 6 тижнів.

З 90 відібраних пацієнтів 43 в контрольній групі і 42 у дослідній завершили дослідження. Захворюваність РІУЛ через 6 тижнів і до 6 місяців була значно нижче в дослідній групі, ніж у контрольній (45,2% в порівнянні з 72,1% і 35,7% проти 65,1%, відповідно, P <0,05) . SICAM-1 рівень в дослідній групі був значно нижче на 6 і 12 тижні (373,64 +/- 89.33 в порівнянні з 459,53 +/- 123,59 і 447,83 +/- 111,21 у порівнянні з 513.91 + / – 150.46, P <0,01), і плазмовий рівень TGF-бета1 був нижче на 3-й і на 6-й тиждень (5,43 +/- 1,47 у порівнянні з 6,22 +/- 1, 78 і 5,93 +/- 2,39 у порівнянні з 7,67 +/- 2,74, P <0,05 і 0,01, відповідно) в порівнянні з контрольною групою.

Берберин значно знижує частоту РІУЛ, покращує показники вентиляції легенів і точні механізми повинні бути додатково вивчені.

Eur J Cancer. 2008 Nov;44(16):2425-32. doi: 10.1016/j.ejca.2008.07.040. Epub 2008

 

Берберин в лікуванні малярії.

Лікування хлорохін-стійкої малярії за допомогою піріметаміну в комбінації з берберином, тетрацикліном або котримоксазолом.

Sheng WD(1), Jiddawi MS, Hong XQ, Abdulla SM.

Перша група з 82 пацієнтів отримувала піріметамін і берберин (берберин група), друга група з 64 пацієнтів – піриметамін і тетрациклін (тетрациклін група) і третя група з 69 пацієнтів отримувала піриметамін і котрімоксазол (котрімоксазол група). У берберин групі, кліренс, швидкість безстатевої паразитемії склала 74,4% після лікування, в той час як в групі тетрацикліну вона була 67,2%, а в групі котрімоксазола 47,8%. Ці результати вказують на те, що берберин є більш ефективним у звільненні від паразитів, ніж тетрациклін і котрімоксазол, і що поєднання піріметаміну з берберином дає найкращі результати при хлорохін-резистентній малярії.

East Afr Med J. 1997 May;74(5):283-4.

 

Берберин і цитохроми Р450.

Повторне введення берберина пригнічує цитохроми Р450 в організмі людини.

Ying Guo & Yao Chen & Zhi-rong Tan & Curtis D. Klaassen & Hong-hao Zhou

Висновки: Повторне введення берберина (300 мг, три рази в день, перорально) зменшило активність CYP2D6, 2С9 і CYP3A4. Таку лікарську взаємодію слід враховувати при введенні берберина.

Eur J Clin Pharmacol (2012) 68:213–217