MetaDigest Keto (МетаДайджест Кето) 30 капс. / MetaDigest Lipid (МетаДайджест Ліпід)

MetaDigest Keto – це комплекс рослинних екстрактів (артишоку, кульбаби, чорної редьки, червоного буряка), соєвого лецитину, ліпази, L-гліцину та бетаїну HCL для підтримки травлення. MetaDigest Keto допомагає перетравленню жирів і засвоєнню жиророзчинних вітамінів, знижує рівень холестерину, стимулює шлункову секрецію, підтримує колоїдний стан жовчі, надає жовчогінну, гепатопротекторну, гіполіпідемічну, діуретичну, дезінтоксикаційну, протизапальну, спазмолітичну та антиоксидантну дію, знижує процеси гниття та бродіння в кишечнику, рефлекторно підвищує секреторну та рухову активність органів ШКТ.

Ліпаза допомагає перетравлювати, розчиняти та фракціонувати жири. Цей фермент розщеплює короткі та середні ланцюги жирних кислот, перш ніж вони потраплять у тонкий кишечник. За допомогою цього ферменту близько 20% перетравлення жирів відбувається у шлунку, подальший процес розщеплення нейтральних жирів – тригліцеридів – складних ефірів гліцеролу та вищих карбонових кислот триває у тонкій кишці.

Бетаїну гідрохлорид при попаданні в шлунок перетворюється на соляну кислоту та бетаїн. Шлунковий сік складається з травних ферментів (пепсин, шлункова ліпаза та хімозин), а також соляної кислоти. Травні ферменти необхідні для початку процесу перетравлення білків і жирів. Соляна кислота шлунка виконує безліч різних функцій:

По-перше, вона необхідна для активації травних ферментів шлунка.

По-друге, соляна кислота бере участь у стерилізації харчової грудки. Їжа, яку ми споживаємо, інфікована великою кількістю різноманітних бактерій, грибів та плісняв, які, у свою чергу, можуть викликати різні захворювання кишківника та порушувати нормальний процес травлення. І саме соляна кислота знезаражує інфіковану їжу, що потрапила до шлунка. Однак, якщо в шлунку соляної кислоти недостатньо, це призводить до заселення розташованих нижче відділів кишківника хвороботворними бактеріями, грибами та пліснявами.

По-третє, соляна кислота необхідна для оптимального всмоктування багатьох мінералів, які потрапляють у кишківник з їжею, зокрема, заліза, магнію, кальцію, цинку, хрому, міді тощо. Без соляної кислоти всмоктування мінералів значно погіршується, що викликає дефіцит цих мікроелементів в організмі.

По-четверте, соляна кислота необхідна для стимуляції секреції жовчі, ферментів підшлункової залози та гормонів тонкої кишки, які регулюють травлення у тонкій кишці.

Лецитин із сої є сумішшю фосфоліпідів (65—75 %) з тригліцеридами і невеликою кількістю інших речовин. Фосфатидилхолін (соєвий лецитин) є есенціальним фосфоліпідом і за своєю хімічною структурою подібний до ендогенних мембран фосфоліпідів, перевершуючи їх за своїми функціональними властивостями за рахунок високого вмісту поліненасичених жирних кислот. Фосфоліпіди є основним структурним компонентом клітинних мембран і органел. Вони беруть участь у диференціації, розподілі та регенерації клітин. Функціональне значення фосфоліпідів ґрунтується на їх амфіфільних властивостях, які дозволяють регулювати проникність клітинної оболонки. Вони покращують функцію мембран, зокрема іонний обмін, процес внутрішньоклітинного дихання, біологічного окиснення, впливають на зв’язування ферментів внутрішньоклітинного дихання в мітохондріях, а також на процес окисного фосфорилювання в енергетичному обміні клітин. У фізіологічних умовах синтез фосфоліпідів задовольняє нормальні потреби гепатоцитів, що містять достатню кількість фосфоліпідів. Відомо, що структура клітинних мембран та функція ферментних систем при захворюваннях печінки порушуються. Порушується біосинтез фосфоліпідів, їхній дефіцит призводить до порушення функції клітинної мембрани. Ці процеси особливо виражені в мітохондріях, які приблизно на 30% складаються з фосфоліпідів і в яких здійснюються найважливіші обмінні процеси, зокрема окислювальне фосфорилювання. При дефіциті фосфоліпідів відбувається порушення жирового обміну, що призводить до жирової дистрофії печінки. Завдяки своїм фармакологічним властивостям лецитин усуває зазначені порушення, сприяє регенерації клітинних мембран, реактивує порушені мембранозв’язані ферментні системи та рецептори, підвищує детоксикаційну здатність печінки та, таким чином, нормалізує її функцію. Фосфоліпіди забезпечують гідрофільність холестерину в жовчних міцелах, попереджають агрегацію жовчних кислот з утворенням простих міцел і знижують їхню цитотоксичність.

Гліцин відноситься до замінних амінокислот і виконує в організмі різноманітні функції, в ЦНС – роль гальмівного нейротрансмітера, а також бере участь у детоксикації як кон’югуючий агент 2 фази, кон’югує жовчні кислоти, необхідний для синтезу глютатіона – найпотужнішої антиоксидантної і детоксикаційної молекули організму.

Артишок багатий на біологічно активні речовини, такі як цинарин, хлорогенова кислота, аскорбінова кислота, каротин, вітаміни групи В, інулін, надаючи в основному холеретичну дію. Холекінетична дія виражена меншою мірою. Екстракт артишоку стимулює жовчовиділення, знижує рівень холестерину в крові, стимулює регенерацію гепатоцитів, має сечогінну та гіполіпідемічну дію. Зменшує почуття переповнення або розтягування шлунка, має спазмолітичні властивості. Сприяє виділенню з організму сечовини, креатиніну, а також токсинів (нітросполук, алкалоїдів, солей важких металів).

Найважливіші діючі речовини кульбаби – гіркоти (тараксацин), а також тритерпеноїди та ситостерини, мають жовчогінну та легку сечогінну дію, посилюють відтік жовчі, сприяючи виробленню жовчі гепатоцитами та викликаючи скорочення стінок жовчного міхура та його випорожнення. За рахунок рефлекторної дії ароматичних гіркоти на смакові рецептори язика та слизової ротової порожнини відбувається збудження харчового центру та посилення секреції шлункового соку та інших травних залоз.

Чорна редька має багатий хімічний склад. У її коренеплодах містяться цукри, рафанол, фітонциди, фермент лізоцим – антибактеріальний засіб, що руйнує клітинні стінки бактерій; клітковина, є багато вітамінів: бета-каротин, вітаміни В1, С, Е та РР, багато калію, є кальцій, магній, залізо, фосфор, пуринові основи, холін, сірчисте ефірне масло. Саме ця олія, дратуючи шлунок, стимулює виділення шлункового соку, надаючи позитивний ефект при гіпоацидних гастритах та дуоденітах, а також стимулюючи моторику шлунка.

Крім того рафанол і сірчисте масло мають холеретичну та холекінетичну дію. Холін, що міститься в коренеплодах, сприяє утворенню фосфоліпідів, які мають гепатопротекторний ефект.

Відомо, що дуже давно – у Стародавньому Єгипті – чорна редька поряд із цибулею та часником входила до раціону будівельників пірамід для підтримки здоров’я та фізичної активності.

Буряк червоний містить бетанін і бетаїн, що сприяють розщепленню та засвоєнню жирів. Ці біологічні речовини забезпечують активність гепатоцитів, запобігають розвитку жирового гепатозу, нормалізують функцію печінки, сприяють засвоєнню білків із їжі. Завдяки вмісту вітаміну U буряк має загоювальну дію і допомагає при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, має антисклеротичну властивість, а пектинові речовини пригнічують діяльність гнильних кишкових бактерій, захищають організм від впливу радіоактивних і важких металів, сприяють виведенню холестерину.