NutraGems Co Q10 300 / НутраДжемс Коензим Q10 300 30 табл.

Коензим Q10 та профілактика ускладнень терапії статинами

• У подвійному сліпому плацебо-контрольованому перехресному дослідженні двадцять спортсменів віком ≥ 50 років, які постійно приймали статини, були рандомізовані на дві групи. Одна з них додатково отримувала коензим Q10 (200 мг/добу), а інша – плацебо протягом 6 тижнів. Середня зміна (SD) анаеробного порогу (AП) на відміну від вихідного була -0,59 (1,2) мл/кг/хв під час лікування плацебо та 2,34 (0,8) мл/кг/хв під час лікування CoQ10 (P = 0,116). Середня зміна за часом АТ на відміну від вихідного була значно більшою у групі, яка приймає CoQ10, ніж у групі плацебо (40,26 s проти 0,58 s, Р = 0,038). Крім того, м’язова сила, яка вимірювалася за допомогою повторного розгинання ніг, значно збільшилася, на відміну від вихідних значень, на 3,78 (5,0) під час лікування CoQ10 порівняно зі збільшенням на 1,73 (2,9) у групі плацебо. (P = 0,031). Багато інших параметрів функціонування мітохондрій також мали тенденцію до поліпшення у відповідь на лікування CoQ10.[1]
• Міалгія, викликана прийомом статинів, була підтверджена у 120 пацієнтів, у яких її симптоми були раніше, внаслідок 8-тижневого рандомізованого подвійного сліпого перехресного дослідження ефективності симвастатину 20 мг/добу порівняно з плацебо. Досліджувані у кількості сорока одну людину, які мали м’язовий біль після прийому симвастатину, були рандомізовані на дві групи. Одна з них приймала симвастатин 20 мг/добу у поєднанні з CoQ10 (600 мг/добу убіхінолу), а інша – симвастатин+плацебо протягом 8 тижнів. Висновки: лише 36% пацієнтів скаржаться на міалгію, спричинену статинами під час рандомізованого подвійного сліпого перехресного дослідження статинів у порівнянні з плацебо. Прийом CoQ10 не зменшує м’язових болів у пацієнтів зі статин-індукованою міопатією [2].
• Червоний дріжджовий рис та CoQ10 мають перевагу перед аторвастатином у тому, що вони знижують холестерин без підвищення креатинкінази – відмітного маркера міопатії.[3]
• Двадцять спортсменів віком ≥ 50 років, які приймали стабільні дози статинів, були рандомізовані на дві групи. Перша група отримувала коензим Q10 (200 мг/добу), друга – плацебо протягом 6 тижнів у подвійному сліпому плацебо-контрольованому перехресному дослідженні для оцінки впливу коензиму Q10 на анаеробний поріг (АП). Середня зміна в часі для AП від вихідного рівня була значно вищою у групі CoQ10, ніж у групі плацебо (40,26 s проти 0,58 s, P = 0,038). Крім того, м’язова сила, яка вимірювалася за допомогою повторного розгинання ніг, значно збільшилася у групі CoQ10, із середнім (SD) збільшенням від вихідного рівня 1,73 (2,9) повторень під час лікування плацебо порівняно з 3,78 (5) 0) повторень під час лікування CoQ10 (P = 0,031). Багато інших параметрів також мали тенденцію до покращення у відповідь на лікування CoQ10. Висновки: прийом CoQ10 (200 мг/добу) незначно покращив АП у спортсменів у віці понад 50 років, які приймають статини. Багато інших маркерів мітохондріальної функції також мали тенденцію до поліпшення під час лікування CoQ10. [4]
• Пацієнти з симптомами міопатії були випадково розподілені у подвійному сліпому дослідженні на дві групи. Перша група приймала СоQ10 (100 мг/добу, №=18), друга – вітамін Е (400 МО/добу, №=14) протягом 30 днів. Результати показують, що прийом СоQ10 знижує біль у м’язах, асоційований з прийомом статинів. Таким чином, СоQ10 можна запропонувати як допоміжну терапію при прийомі статинів. Коензим Q10 може розглядатися як альтернатива припиненню прийому цих важливих препаратів.[5]
• Пацієнти, які приймають статини, у подвійному сліпому дослідженні були рандомізовані на дві групи. Перша група приймала коензим Q10 (60 мг двічі на день), друга – плацебо протягом трьох місяців. CoQ10 не має ефекту більше, ніж плацебо, у лікуванні статин-індукованої міалгії.

Коензим Q10 + інші нутрицевтики та гіперхолестеринемія

• Методи: Пацієнти віком > 75 років з високим рівнем холестерину, ЛПНЩ, резистентністю до статинів та інших гіполіпідемічних препаратів були включені до рандомізованого сліпого плацебо контрольованого дослідження. Перша група пацієнтів отримувала комбінований нутрицевтик, що містить берберин 500 мг, полікозанол 10 мг, червоний дріжджовий рис 200 мг, фолієву кислоту 0,2 мг, Q10 2,0 мг і астаксантин 0,5 мг, друга група – плацебо. Ефективність, безпека та переносимість запропонованого лікування були оцінені після 3, 6 та 12 місяців лікування. Результати: Статистично значуще зниження загального холестерину в крові (-20%), ЛПНЩ (-31%) та резистентності до інсуліну (-10%) внаслідок лікування нутрицевтиками. Не було виявлено суттєвої зміни рівня ЛПВЩ. Висновки: Комбінований нутрицевтик значно знизив рівень загального холестерину та ЛПНЩ у літніх пацієнтів із гіперхолестеринемією, які мали непереносимість статинів. Цей препарат також безпечний і добре переноситься цими пацієнтами.[7]

Коензим Q10 та ліпопротеїн (а)

• Прийом CoQ10 супроводжувався невеликим, але суттєвим зниженням у плазмі рівня ліпопротеїну (а) (WMD: -3.54mgl/dL, 95% CI: -5.50, -1.58; p<0.001). Цей ефект був більш надійний там, де ліпопротеїн (а) вищий за базову лінію. Коензим Q10 у досліджуваному діапазоні доз знижує в плазмі концентрацію ліпопротеїну (а), особливо у хворих з концентрацією Лп (а) ≥30 мг/дл.[8]
• Рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження пацієнтів на гемодіалізі, які отримували терапію статинами. Учасники були розподілені на 4 групи та, відповідно, отримували карнітин, CoQ10, карнітин + CoQ10, плацебо протягом 3 місяців. Після терапії середнє значення ліпопротеїну (а) суттєво знизилося у групах карнітину, CoQ10 та карнітину + CoQ10 порівняно з даними до лікування та групою плацебо (р=0,1). Рівні тригліцеридів та інших ліпопротеїнів суттєво не змінилися. Добавки з карнітином та CoQ10 можуть зменшити рівень ліпопротеїну (а) у сироватці у пацієнтів на гемодіалізі, які приймають статини. [9]

Коензим Q10 та СН

• 79 пацієнтів зі стабільною ХСН були рандомізовані у подвійному сліпому плацебо-контрольованому перехресному дослідженні на дві групи. Перша приймала 100 мг/добу коензиму Q10, а друга – плацебо на додаток до звичайної терапії протягом 3 місяців. Результати показують, що пероральне тривале лікування за допомогою 100 мг коензиму Q10 у хворих на ХСН лише незначно підвищує максимальну толерантність до фізичного навантаження та якість життя. Потрібні додаткові дослідження[10].
• Було показано, що пероральне призначення CoQ10 покращило скорочувальну здатність серцевого м’яза та ендотеліальну дисфункцію. А також наявність сильної кореляції між пов’язаною з ендотелієм позаклітинною СОД (ecSOD), а саме – її збільшення та покращення FMD. Ефект був більш вираженим у пацієнтів із низькими базальними значеннями ecSOD[11].
• Було проведено 48-місячне рандомізоване подвійне сліпе контрольоване дослідження серед людей похилого віку (середній вік 78 років). 443 учасники були розподілені на дві групи. Перша приймала коензим Q10 разом із селеном, друга – плацебо. Тривалий прийом СоQ10 + селен знижує рівень N-термінального натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) та смертність від серцево-судинних захворювань у пацієнтів з вихідним NT-proBNP з другого по четвертий квентилі у пацієнтів з легким та помірним порушенням функції серця.[12]
• У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні ефекти CARNI Q-гелю (2250 мг/добу L-карнітину та 270 мг/добу водорозчинного убіхінолу) були розглянуті протягом 12 тижнів. Тридцять один пацієнт із серцевою недостатністю отримали цю терапію (група А) та ще 31 пацієнт входили до групи контролю (група В). Результати показують, що лікування за допомогою убіхінолу + L-карнітин може спричинити значне зниження прозапальних цитокінів, які є нейрогуморальними попередниками, пов’язаними з симпатичною та парасимпатичною активністю, яка порушена у пацієнтів із серцевою недостатністю. Не було ніякого несприятливого впливу IL-10. Було значне поліпшення якості життя, і навіть зниження ФК серцевої недостатності по NYHA.[13]
• Подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження, в якому брали участь 21 пацієнт з ХСН II та III ФК за NYHA (18 чоловіків, 3 жінки, середній вік 59 +/- 9 років) зі стабільною ХСН, вторинною по відношенню до ішемічної хвороби серця ( фракція викиду 37 +/- 7%). Пацієнти були рандомізовані на дві групи. Одна перорально приймала коензим Q10 (100 мг 3 рази на день), друга – плацебо протягом 4 тижнів. Результати: Прийом коензиму Q10 додатково спричинив триразове збільшення в плазмі рівня коензиму Q10 (р < 0,0001 порівняно з плацебо). Індекс систолічного потовщення серцевої стінки (SWTI) покращився як у спокої, так і при піковому добутаміновому стресі за даними ЕхоКГ після прийому CoQ10 (12,1 та 15,6 %, відповідно, p < 0,05 порівняно з плацебо). Фракція викиду лівого шлуночка значно покращилася також при піковому добутаміновому стресі (на 15 % від початкового рівня, p < 0,0001) по відношенню до зниження індексу кінцевого систолічного об’єму ЛШ (від 57+/- 7 мл/хв (2) до 45 мл / м (2), р < 0,001). Поліпшення скорочувальної реакції було більш виражене спочатку серед акінетиків (+33%) та гіпокінетичних (+25%) сегментів, ніж дискінетичних (+6%). Поліпшення SWTI корелює зі змінами у плазмі рівнів CoQ10 (R=-0,52, p<0,005). Пік VO (2) був покращений після прийому CoQ10 порівняно з плацебо (+ 13 %, < 0,005). Жодних побічних ефектів не було зареєстровано у групі CoQ10. Висновки: Пероральний прийом CoQ10 покращує скоротливість ЛШ при ХСН без будь-яких побічних ефектів. Це вдосконалення призводило до підвищення функціональної здатності.[14]
• У мультинаціональному дослідженні Q-SYMBIO рівень дефіциту CoQ10 прямо пропорційно корелював із тяжкістю серцевої недостатності. До цього дослідження кілька подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень прийому CoQ10 у більш ніж 1000 пацієнтів показали позитивні та статистично значущі результати стосовно різних клінічних параметрів, наприклад, поліпшення ФК, фізичної працездатності та зниження частоти госпіталізацій. З іншого боку, лікування з допомогою CoQ10 призвело до значного поліпшення відповідних показників гемодинаміки.[15]
• Подвійне сліпе плацебо-контрольоване перехресне дослідження, в якому пацієнти отримували плацебо або перорально коензим Q10 200 мг/добу протягом 8 тижнів у кожній фазі з 4-тижневою перервою. Товщина міжшлуночкової перегородки (IVS) та маса лівого шлуночка значно зменшилися у групі коензиму Q10 (р = 0,03 та р = 0,01 відповідно). Швидкість систолічного та раннього діастолічного піку наповнення значно збільшилася (р = 0,048 та р = 0,04 відповідно). Ізоволюмічний час релаксації та співвідношення E/Em, обчислене по міжшлуночковій перегородці, значно знижено у групі коензим Q10 (р = 0,02 та р = 0,04 відповідно). Прийом CoQ10 суттєво не покращив діастолічну функцію серця порівняно з плацебо у пацієнтів на гемодіалізі.[16]
• Проспективне рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження ефективності коензим Q10 у 38 пацієнтів віком до 18 років з ідіопатичною дилатаційною кардіоміопатією. 17 пацієнтів отримували коензим Q10, решта 21 – плацебо протягом 6 місяців. Призначення СоQ10 ефективне при СН у пацієнтів з ідіопатичною дилатаційною кардіоміопатією завдяки його суттєвому впливу на поліпшення діастолічної функції.[17]
• Подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження впливу CoQ10 (300 мг/добу, № = 28) порівняно з плацебо (контроль, № = 28) протягом 8 тижнів у пацієнтів із систолічною дисфункцією лівого шлуночка (ФВ < 45 %) на потокзалежну дилатацію плечової артерії (ПЗД) (FMD). У хворих з ішемічною систолічною дисфункцією ЛШ прийом CoQ10 протягом 8 тижнів покращив мітохондріальну функцію та ПЗД; Поліпшення ПЗД корелює зі зміною мітохондріальної функції. Передбачається, що CoQ10 покращує ендотеліальну функцію шляхом відновлення функціонування мітохондрій у пацієнтів з ішемічною систолічною дисфункцією ЛЖ.[18]
• Ряд контрольованих пілотних досліджень з прийомом CoQ10 при серцевій недостатності показали поліпшення функціональних параметрів, таких як фракція викиду, ударний об’єм і серцевий викид без побічних ефектів. Багатоцентрове рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження Q-SYMBIO оцінило вплив прийому CoQ10 на жорсткі кінцеві точки серцевої недостатності. 420 пацієнтів було розподілено на дві групи. Одна приймала CoQ10 (100 мг тричі на день), а інша – плацебо протягом 2 років. Хоча короткострокові функціональні кінцеві точки статистично не відрізнялися в обох групах, у групі CoQ10 значно скоротилися первинні довгострокові кінцеві точки великих несприятливих серцево-судинних подій – 15 % порівняно з 26 % у групі плацебо (HR = 0,50, ДІ 0,32 0,80, р = 0,003).[19]
• У багатоцентровому аналізі 8-тижнева пікова витрата кисню (VO2) була вищою у групі CoQ10 (terclatrate (Q-ter) 320 мг + креатин 340 мг), ніж у групі плацебо (1,8 ± 0,9 мл/хв/кг , 95% ДІ: 0.1-3.6;р <0,05). Несприятливих ефектів немає у жодній групі. Висновки: Це дослідження показує, що пероральний прийом Q-ter та креатину на додаток до звичайної медикаментозної терапії надає деякий позитивний вплив на фізичну працездатність у пацієнтів із ХСН із систолічною дисфункцією.[20]
• Мета-аналіз рандомізованих досліджень прийому коензиму Q10 при СН. У 9 рандомізованих дослідженнях прийому CoQ10 при СН, опублікованих до 2003 року, були незначні тенденції до збільшення фракції викиду та зниження смертності [21]

Коензим Q10 та ІХС

• Пацієнти, які були відібрані за допомогою катетеризації серця, маючи 50 % стеноз однієї великої коронарної артерії або після коронарної ангіопластики (№ = 51), були випадково рандомізовані на 3 групи; перша група приймала плацебо, друга – СоQ10 (60 мг/день, № = 14), третя – СоQ10 (150 мг / добу, № = 18) протягом 12 тижнів. Кожні 4 тижні проводилася лабораторна діагностика рівнів СоQ10 у плазмі, малондіальдегіду (MDA) та активності антиоксидантних ферментів (каталази (CAT), СОД, глутатіонпероксидази). Коензим Q10 у дозі 150 мг/добу зменшує окислювальний стрес та підвищує активність антиоксидантних ферментів у пацієнтів з ІХС. Збільшення дози СоQ10 (> 150 мг/добу) може сприяти швидкому та стійкому антиоксидантному ефекту у пацієнтів з ІХС.[22]

Коензим Q10 та АТ

• Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване перехресне 12-тижневе дослідження ефективності коензиму Q10 (100 мг двічі на день) порівняно з плацебо у 30 пацієнтів з метаболічним синдромом та підвищеним АТ (в середньому САТ ≥ 140 мм рт.ст. або ≥). мм рт.ст., у пацієнтів з ЦД 2-го типу). У порівнянні з плацебо, лікування СоQ10 не було пов’язане зі статистично значущим зниженням систолічного (P = 0,60) та діастолічного 24-х годинного АТ (P = 0,12) або частотою серцевих скорочень (P = 0,10), хоча в денний час діастолічний АТ був значно нижчим у групі СоQ10.[23]
• Мета-аналіз. Було відібрано 8 опублікованих досліджень прийому коензиму Q10 при гіпертонії. Загалом у восьми дослідженнях середнє зниження систолічного АТ було на 16 мм рт.ст., а діастолічного АТ на 10 мм рт.ст. Будучи позбавлений суттєвих побічних ефектів, коензим Q10 може призначатися як допоміжний засіб або альтернатива звичайним препаратам при лікуванні гіпертензії [24].

Коензим Q10 та смертність від ССЗ

• Методи: 5-річне проспективне рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження серед 447 шведських громадян віком від 70 до 88 років було проведено для оцінки ефективності комбінованого прийому селену із СоQ10 порівняно з плацебо. Результати: Протягом 5,2 років лікування суттєво зменшилася смертність від серцево-судинних захворювань у групі, що приймала СоQ10+селен, порівняно з групою плацебо (5,9% проти 12,6%; P=0,015). Рівні NT-proBNP були значно нижчими в активній групі порівняно з групою плацебо (середні значення: 214 нг/л проти 302 нг/л протягом 48 місяців; P = 0,014). За даними ЕхоКГ значно спостерігалися показники серцевої функції групи СоQ10 + селен проти плацебо (Р = 0,03). Підсумки: Довгостроковий прийом добавок селену/коензим Q10 зменшує серцево-судинну смертність. Позитивний ефект також можна побачити на рівні NT-proBNP, а також при ехокардіографії. [25]

 

Коензим Q10 та цукровий діабет

• У подвійному-сліпому плацебо-контрольованому дослідженні, рандомізованому на убіхінон (400 мг) та плацебо тривалістю 12 тижнів, показано, що убіхінон покращує клінічні результати та параметри провідності нервів при діабетичній полінейропатії; крім того, зменшує оксидативний стрес без суттєвих побічних ефектів.[26]
• Рандомізоване просте сліпе плацебо-контрольоване дослідження було проведене у місті Шираз, Іран, у 2012 році та включало пацієнтів із ЦД 2-го типу. Перша група пацієнтів приймала 100 мг CoQ10, друга група – плацебо двічі на день протягом восьми тижнів. Прийом CoQ10 може призвести до зниження окислювального стресу у пацієнтів із ЦД 2-го типу. Проте, він не може мати будь-якого впливу на глікемічний контроль і рівень адипонектину.[27]
• 12-тижневе рандомізоване плацебо-контрольоване клінічне дослідження ефективності коензиму Q10 на діабетичну нейропатію, окислювальний стрес, вміст глюкози в крові та ліпідний профіль пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу. Перша група отримувала CoQ10 (200 мг/добу), а друга – плацебо протягом 12 тижнів. Висновки: прийом CoQ10 у дозі 200 мг/добу протягом 12 тижнів не покращував ознак нейропатії порівняно з плацебо, хоча мав деякі позитивні ефекти на загальну антиоксидантну здатність та С-реактивний білок та, ймовірно, знижував резистентність до інсуліну [28].
• У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні 64 пацієнти з ЦД 2-го типу були випадково розподілені на дві групи. Перша приймала 200 мг/добу СоQ10, друга – плацебо протягом 12 тижнів. Лікування СоQ10 знижує рівень глікозильованого гемоглобіну, загального холестерину та ЛПНЩ без впливу на рівень тригліцеридів та ЛПВЩ.[29]
• 40 пацієнтів із ЦД 2-го типу та дисліпідемією були рандомізовані на дві групи. Перша отримувала CoQ10 (200 мг/добу), друга – плацебо протягом 12 тижнів. Результати: CoQ10 покращує ендотеліальну функцію в периферичних артеріях у хворих на ЦД 2-го типу та дисліпідемію, завдяки підвищенню ендотеліального синтезу оксиду азоту, внаслідок поліпшення судинного окисного стресу. Цей ефект може бути не пов’язаний із зміною в плазмі концентрації F(2)-ізопростану.[30]

Коензим Q10 та ожиріння

• Пероральне призначення СоQ10 (200 мг/добу) суттєво не впливає на ліпідний профіль, окислювальні та запальні маркери (включаючи ліпопротеїн (а), окислені ЛПНЩ, С-реактивний білок та кількість лейкоцитів) та плече-човникову швидкість пульсової хвилі (baPW). Середній бал шкали тяжкості втоми (FSS) значно знизився з 40,1 до 33,1 у СоQ (10) групі (P = 0,017), але жодних істотних змін не спостерігалося у групі плацебо (P = 0,464). Проте, ступінь зміни середніх показниках FSS між групами плацебо і коензиму Q10 істотно не відрізнялися (Р = 0,287).[31]

Коензим Q10 та чоловіче безпліддя

• 212 безплідних чоловіків з ідіопатичною олігоастенотератоазооспермією було рандомізовано на дві групи. Перша отримувала 300 мг/добу коензиму Q10 (Kaнека, Осака, Японія) (№ = 106), друга – плацебо (№ = 106) протягом 26-тижневого періоду, за яким слідує 30-тижнева перерва. Прийом СоQ10 статистично значно поліпшив деякі параметри сперми.[32]
• У рандомізованому клінічному дослідженні пацієнтів із хворобою Пейроні було поділено на дві групи. Перша група приймала CoQ10 у дозі 300 мг/добу (№ = 93), а друга – плацебо (№ = 93) протягом 24 тижнів. Середній розмір бляшок і середній ступінь кривизни пеніса були меншими у групі, що приймала СоQ10, водночас невелике збільшення було відзначено у групі плацебо (обидва P = 0,001). У пацієнтів з ранньою хронічною хворобою Пейроні лікування за допомогою CoQ10 призводить до зниження розміру бляшок та викривлення статевого члена, а також покращення еректильної дисфункції.[33]
• 228 чоловіків з незрозумілою безплідністю були рандомізовані на дві групи. Перша група (114) отримувала 200 мг перорально убіхінону щодня протягом 26 тижнів, друга група (114) – плацебо. Убіхінон був значно ефективний у чоловіків з незрозумілою олігоастенотератозооспермією: покращилася щільність сперми, рухливість та морфологія сперматозоїдів.[34]
• Шістдесят безплідних чоловіків з ідіопатичною олігоастенотератозооспермією (ОАТ) було рандомізовано на дві групи: CoQ10 (200 мг/добу) або плацебо протягом 3-х місяців. Результати: Група CoQ10 мала більш високу активність каталази та СОД, ніж група плацебо. Була значна позитивна кореляція між концентрацією CoQ10 та нормальною морфологією сперми (P=0,037), каталазою (P=0,041) та СОД (Р<0,001). Істотна різниця була показана між середньою зміною в еякуляті 8-ізопростану у двох групах (Р = 0,003) після лікування. Три місяці прийому CoQ10 у безплідних чоловіків з ОАТ може послаблювати окислювальний стрес у насінній рідині та покращувати показники сперми та активність антиоксидантних ферментів.[35]
• У подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні пацієнти були рандомізовані на дві групи. Перша отримувала CoQ10 (200 мг/добу), друга – плацебо. Дизайн дослідження: перший місяць – вступний (run-in), 6 місяців терапії CoQ10 або плацебо та 3 місяці спостереження. Пацієнти з нижчим вихідним рівнем CoQ10 мали статистично значущу, більш високу відповідь на лікування. Екзогенний прийом коензиму Q10 підвищує рівень CoQ10 та убіхінону в спермі і є ефективним у поліпшенні кінетичних параметрів сперми у пацієнтів з ідіопатичною астенозооспермією.[36]

Коензим Q10 та жіноча безплідність

• Проспективне рандомізоване контрольоване дослідження комбінації CoQ10 та цитрату кломіфену для стимуляції овуляції при кломіфен-цитрат-резистентному синдромі полікістозу яєчників (СПКЯ). Товщина ендометрію в день хоріонічного гонадотропіну людини була значно більшою у групі CoQ10 (8,82±0,27 мм проти 7,03±0,74 мм). Клінічна частота настання вагітності була значно вищою в групі коензиму Q10 (19/51; 37,3%) порівняно з контрольною групою (3/50; 6,0%). Комбінація коензиму Q10 та кломіфен цитрату в лікуванні хворих на кломіфен-цитрат-резистентний СПКЯ покращує овуляцію та клінічні показники вагітності. Лікування коензимом Q10 може розглядатися як ефективний та безпечний варіант лікування перед проведеним лікуванням гонадотропінами або лапароскопією.[37]

Коензим Q10 та ХНН

• У подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні пацієнти були рандомізовані на дві групи. Перша приймала омега 3 жирні кислоти (4 г) та CoQ10 (200 мг/добу), а друга група контролю – лише омега 3 жирні кислоти (4 г). У дослідженні, яке тривало 8 тижнів, було показано, що омега 3 жирні кислоти знижують АТ, ЧСС, рівень тригліцеридів у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. CoQ10 не впливав на артеріальний тиск, але збільшував ЧСС. Ці результати показують, що омега 3 знижують АТ і можуть знизити ризик серцево-судинних подій у пацієнтів без діабету та з помірно тяжкою хронічною нирковою недостатністю. [38]

Коензим Q10 та СКХ

• Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження 100 пацієнтів із нирковокам’яною хворобою, яких лікували за допомогою екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ). Пацієнти були випадковим чином розподілені у дві групи, які отримували або плацебо, або CoQ10 (200 мг/добу) у пероральній формі, потужний антиоксидант з вазоактивними властивостями протягом тижня перед ЕУХЛ і протягом 1 тижня після. Результати: прийом CoQ10 покращує функцію нирок, показники запалення та вазоактивності, що дозволяє використовувати його як засіб профілактики пошкоджень тканин після ЕУХЛ.[39]

Коензим Q10 та фізичні навантаження

• 17 здорових добровольців було рандомізовано на дві групи. Перша перорально приймала коензим Q10 (100 або 300 мг/добу), а друга – плацебо протягом 8 днів. Пероральне призначення коензиму Q10 покращило суб’єктивне відчуття втоми та фізичної працездатності під час дослідження індукованим навантаженням втоми і може запобігти несприятливим станам після фізичного навантаження.[40]
• Мета-аналіз. Було відібрано 11 досліджень, які оцінили вплив CoQ10 на толерантність до фізичного навантаження. 6 їх показали помірне поліпшення переносимості фізичного навантаження, але 5 не показали ніякого ефекту.[41]

Коензим Q10 та мітохондріопатія

• Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження пацієнтів з мітохондріальною цитопатією показало, що комбінована терапія за допомогою креатину моногідрату, коензиму Q10 і ліпоєвої кислоти призвела до зниження рівня лактату плазми і 8-ізопростанів у сечі, а також пацієнтів групи Q10, тоді як підвищення загальної маси тіла спостерігалося лише у пацієнтів з MELAS.[42]

 

Коензим Q10 та офтальмологія

• Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження ефективності комбінації ацетил-L-карнітину, омега 3 жирних кислот і коензиму Q10 (Phototrop) на зорову функцію та зміни очного дна при ранній віковій макулярній дегенерації (ВМД) переконливо показало, що відповідне поєднання даних компонентів, які впливають на мітохондріальний ліпідний обмін, може покращити, а потім стабілізувати зорові функції, що, у свою чергу, може покращити зміни очного дна у пацієнтів з ранньою ВМД [43].

 

Зміна концентрації СоQ10 на фоні його прийому

• Концентрація коензиму Q10 у сироватці була оцінена у здорових добровольців чоловічої статі, яких розподілили на три групи. Перша група приймала коензим Q10 у дозі 30 мг, друга – у дозі 100 мг, третя група – плацебо у вигляді одноразової добової дози протягом двох місяців у рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні. Прийом коензиму Q10 у дозах 30 мг та 100 мг призводить до збільшення у сироватці концентрації коензиму Q10 у середньому на 0,55 мг/л та 1,36 мг/л відповідно у порівнянні із зменшенням у середньому на 0,23 мг/л у групі плацебо. [44]

 

Коензим Q10 та хвороба Паркінсона

• У подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні, метою якого було визначення симптоматичної відповіді на щоденний пероральний прийом 360 мг CoQ10 протягом 4 тижнів у 28 пацієнтів із хворобою Паркінсона. Оцінка симптомів хвороби Паркінсона та вимірювання зорової функції проведено за допомогою 100 Hue тесту Фарнсворт-Munsell (FMT). Результати показують помірний позитивний ефект орального прийому CoQ10 у пацієнтів із хворобою Паркінсона.[45]

Коензим Q10 та первинний біліарний цироз

• Пацієнти були рандомізовані на дві групи. Перша група приймала вітаміни (Віо-Antox), чотири таблетки на день (№ = 11), друга група – поєднання Bio-Quinone Q10 (100 мг) з Bio-Antox (№ = 13). Зміни біохімічних та симптоматичних показників було оцінено протягом 3-х місяців. Суттєве зменшення сверблячки та втоми було у пацієнтів у другій групі. У середньому свербіж зменшився з 2,4+/-3,0 до 0,4+/-0,7 після терапії (р<0,05). У той час як у середньому нічний свербіж зменшився з 2.6 +/- 1,9 до 1,3 +/- 0,7 (р < 0,05). 9 із 13 пацієнтів повідомили про зниження втоми, тоді як 10 з 13 показали поліпшення принаймні в одній області (FSS). Комбінована антиоксидантна терапія за допомогою Віо-Antox та Bio-Quinone Q10 (100 мг) може покращити свербіж та втому у пацієнтів з первинним біліарним цирозом [46].

Коензим Q10 та неалкогольна жирова хвороба печінки

• У рандомізованому дослідженні перша група пацієнтів (№=22) отримувала 100 мг/добу СoQ10, а друга – плацебо (№=22). Через 4 тижні прийому CoQ10 коло талії, рівень у сироватці АСТ та загальна антиоксидантна активність (TAC) значно зменшилися у групі CoQ10 (р < 0,05), але жодних істотних змін не відбулося у групі плацебо. [47]

 

Коензим Q10 та розсіяний склероз

• Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване клінічне дослідження 48 пацієнтів з ремітуючим розсіяним склерозом. Одна група приймала плацебо (№=24), друга – CoQ10 500 мг/добу (№=24) протягом 12 тижнів. 45 пацієнтів завершили дослідження. Після 12 тижнів терапії рівні TNF-alpha (P = 0,003), IL-6 (P = 0,037), матриксної металопротеїнази 9 (ММР-9) (P = 0.011) значно зменшилися у групі коензиму Q10 порівняно з групою плацебо. Прийом CoQ10 у дозуванні 500 мг призводить до зменшення маркерів запалення (TNF-a, IL-6 та ММР-9) у хворих з РС.[48]
• Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження визначення впливу CoQ10 (500 мг/добу, №=24) порівняно з плацебо (контроль, №=24) протягом 12 тижнів. Висновки: прийом CoQ10 у дозі 500 мг/добу зменшує окислювальний стрес та підвищує активність антиоксидантних ферментів у пацієнтів з ремітуючим розсіяним склерозом.[49]

 

 

Коензим Q10 та ДНК

• Наші результати підтверджують позитивний ефект середземноморської дієти та середземноморської дієти з додаванням коензиму Q10 на пошкодження ДНК порівняно з негативною дією дієти, багатої насиченими жирними кислотами, оскільки ця дієта викликає р53-залежну репарацію ДНК.[50]
• Середземноморська дієта з або без додаткового прийому CoQ10 впливає на експресію генів таким чином, що зменшується продукція кальретикуліну, IL-1бету, JNK-1; знижується постпрандіальний p65, IKK-b, ММР-9, IL-1бета, JNK-1, експресія генів XBP1, та BiP/GRP78; підвищується постпрандіальна IkB експресія генів у порівнянні з дієтою, багатою насиченими жирами. Середземноморська дієта + СоQ10 має більш низьку постпрандіальну експресію генів р65 та IKK-b порівняно з іншими дієтами. Наші результати підтверджують протизапальний ефект середземноморської дієти та середземноморської дієти у синергії з CoQ10 шляхом модулювання запальної реакції та стресу ендоплазматичного ретикулуму.[51]

Коензим Q10 та фіброміалгія

• Плацебо-контрольоване дослідження CoQ10 у хворих з фіброміалгією показало зниження NLRP3 (NOD-подібне сімейство рецепторів) активації інфламасом та рівнів у сироватці IL-1β та IL-18.[52]
• Як і мітохондріальна дисфункція, так і дефіцит CoQ10 залучені до патофізіології фіброміалгії (ФМ). Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження впливу CoQ10 (300 мг/добу) на клінічні ознаки та експресії генів протягом 40 днів у 20 пацієнтів із ФМ. Клінічне поліпшення відзначалося після лікування CoQ10 порівняно з плацебо. Спостерігалося зниження показників анкети оцінки фіброміалгії (FIQ) (р < 0,001). Найбільш помітно зменшення болю (р < 0,001), втоми та ранкової стомлюваності (р < 0,01) у субшкалах FIQ. Крім того, спостерігалося зменшення болю за ВАШ (р < 0,01) та больових точок (р < 0,01), у тому числі відновлення антиоксидантних ферментів, мітохондріального біогенезу та AMPK експресії генів, пов’язаних із фосфорилюванням AMPK активності. Ці результати призводять до гіпотези, що CoQ10 має потенційний терапевтичний ефект при фіброміалгії, і вказують на нові потенційні молекулярні мішені на лікування цього захворювання.[53]

Коензим Q10 та рак молочної залози

• Встановлено зворотний взаємозв’язок між рівнем CoQ10 у плазмі та ризиком раку молочної залози.[54]

 

Коензим Q10 та секреція слини

• Шістдесят шість пацієнтів із сухістю у роті було рандомізовано на три групи. Перша група отримувала убіхінон, друга – убіхінон перорально у дозі 100 мг/добу, третя – плацебо протягом 1 місяця. Слинна секреція та рівень CoQ10 у слині аналізувалися до та після лікування. Результати: Обидва параметри значно покращилися після лікування у групах убіхінону, припускаючи таким чином ефективність коензиму Q10 у зменшенні симптомів сухості рота.[55]

Коензим Q10 та прееклампсія

• Подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження ефективності прийому СоQ10 у вагітних для зменшення ризику прееклампсії. Жінки з групи ризику прееклампсії були рандомізовані на дві групи. Перша група отримувала 200 мг CoQ10, друга – плацебо щодня з 20 тижнів вагітності до пологів. Прийом CoQ10 знижує ризик розвитку прееклампсії у вагітних жінок.[56]

Коензим Q10 та бронхіальна астма

• Тривалий прийом кортикостероїдів призводить до мітохондріальної дисфункції та окисного пошкодження мітохондріальної та ядерної ДНК. Додатковим призначенням CoQ10 можна зменшити дозу кортикостероїдів у цих пацієнтів. Рандомізоване клінічне дослідження 41 пацієнта з бронхіальною астмою (13 чоловіків та 28 жінок) віком 25-50 років. Пацієнти було розподілено на дві групи. Перша група отримувала стандартну протиастматичну терапію разом з антиоксидантами (CoQ10 у вигляді Q-Gel (120 мг) + 400 мг альфа-токоферолу + 250 мг вітаміну С на день). Друга група – лише протиастматичну терапію. З огляду на прийом антиоксидантів знизилася доза стероїдів. Отже, знизилися несприятливі впливи стероїдів і зменшився оксидантний стрес.[57]

Коензим Q10 та мігрень

• 42 хворих на мігрень брали участь у подвійному сліпому рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні, яке тривало 3 місяці. CoQ10 (3 х 100 мг/добу) перевершує плацебо у зменшенні частоти атак, кількості днів з головними болями та нудотою. Терапія CoQ10 добре переноситься. 50% швидкості у відповідь для частоти атаки склала 14,4% у групі плацебо і 47,6% у групі CoQ10 (Кількість необхідних курсів лікування – 3). CoQ10 є ефективним препаратом і добре переноситься.[58]

 

 

 Література

[1] Deichmann RE¹, Lavie CJ, Dornelles AC. Impact of coenzyme Q-10 on parameters of cardiorespiratory fitness and muscle performance in older athletes taking statins. 2012 Nov;40(4):88-95. doi: 10.3810/psm.2012.11.1991.

[2]Taylor BA¹, Lorson L², White CM³, Thompson PD. A randomized trial of coenzyme Q10 in patients with confirmed statin myopathy. Atherosclerosis. 2015 Feb;238(2):329-35. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2014.12.016. Epub 2014 Dec 17.

[3]Abdelbaset M(1), Safar MM, Mahmoud SS, Negm SA, Agha AM. Red yeast rice and coenzyme Q10 as safe alternatives to surmount atorvastatin-induced myopathy in hyperlipidemic rats. Can J Physiol Pharmacol. 2014 Jun;92(6):481-9. doi: 10.1139/cjpp-2013-0430. Epub 2014 Apr 28.

[4] Biyik Z, Okudan N, Gokbel H.Deichmann RE, Lavie CJ, Dornelles AC. Impact of coenzyme Q-10 on parameters of cardiorespiratory fitness and muscle performance in older athletes taking statins.Phys Sportsmed. 2012 Nov;40(4):88-95. doi: 10.3810/psm.2012.11.1991.

[5] Caso G(1), Kelly P, McNurlan MA, Lawson WE. Effect of coenzyme q10 on myopathic symptoms in patients treated with statins. Am J Cardiol. 2007 May 15;99(10):1409-12. Epub 2007 Apr 3.

[6] Bookstaver DA, Burkhalter NA, Hatzigeorgiou C. Effect of coenzyme Q10 supplementation on statin-induced myalgias. Am J Cardiol. 2012 Aug 15;110(4):526-9. doi: 10.1016/j.amjcard.2012.04.026. Epub 2012 May 18.

[7] Marazzi G(1), Cacciotti L, Pelliccia F, Iaia L, Volterrani M, Caminiti G, Sposato B, Massaro R, Grieco F, Rosano G. Long-term effects of nutraceuticals (berberine, red yeast rice, policosanol) in elderly hypercholesterolemic patients. Adv Ther. 2011 Dec;28(12):1105-13. doi: 10.1007/s12325-011-0082-5. Epub 2011 Nov.

[8] Sahebkar A, Simental-Mendía LE, Stefanutti C, Pirro M. Supplementation with coenzyme Q10 reduces plasma lipoprotein(a) concentrations but not other lipid indices: A systematic review and meta-analysis.

[9] Shojaei M(1), Djalali M, Khatami M, Siassi F, Eshraghian M. Effects of carnitine and coenzyme Q10 on lipid profile and serum levels of lipoprotein(a) in maintenance hemodialysis patients on statin therapy. Iran J Kidney Dis. 2011 Mar;5(2):114-8.

[10] Hofman-Bang C¹, Rehnqvist N, Swedberg K, Wiklund I, Aström H. Coenzyme Q10 as an adjunctive in the treatment of chronic congestive heart failure. The Q10 Study Group. J Card Fail. 1995 Mar;1(2):101-7.

[11] Littarru GP¹, Tiano L. Bioenergetic and antioxidant properties of coenzyme Q10: recent developments. Mol Biotechnol. 2007 Sep; 37(1):31-7. Pharmacol Res. 2016 Jan 31. pii: S1043-6618(15)30223-1. doi: 10.1016/j.phrs.2016.01.030.

[12]Johansson P, Dahlström Ö, Dahlström U, Alehagen U. Effect of selenium and Q10 on the cardiac biomarker NT-proBNP. Scand Cardiovasc J. 2013 Oct;47(5):281-8. doi: 10.3109/14017431.2013.820838. Epub 2013 Jul 30.

[13] Kumar A, Singh RB, Saxena M, Niaz MA, Josh SR, Chattopadhyay P, Mechirova V, Pella D, Fedacko J. Effect of carni Q-gel (ubiquinol and carnitine) on cytokines in patients with heart failure in the Tishcon study. Acta Cardiol. 2007 Aug;62(4):349-54.

[14] Belardinelli R, Muçaj A, Lacalaprice F, Solenghi M, Principi F, Tiano L, Littarru GP. Coenzyme Q10 improves contractility of dysfunctional myocardium in chronic heart failure.  Biofactors. 2005;25(1-4):137-45.

[15] Mortensen SA¹. Overview on coenzyme Q10 as adjunctive therapy in chronic heart failure. Rationale, design and end-points of “Q-symbio”–a multinational trial. Biofactors. 2003;18(1-4):79-89.

[16]Turk S, Baki A, Solak Y, Kayrak M, Atalay H, Gaipov A, Aribas A, Akilli H. Coenzyme Q10 supplementation and diastolic heart functions in hemodialysis patients: a randomized double-blind placebo-controlled trial.Hemodial Int. 2013 Jul;17(3):374-81. doi: 10.1111/hdi.12022. Epub 2013 Jan 29.

[17] Kocharian A, Shabanian R, Rafiei-Khorgami M, Kiani A, Heidari-Bateni G. Coenzyme Q10 improves diastolic function in children with idiopathic dilated cardiomyopathy. Cardiol Young. 2009 Sep;19(5):501-6. doi: 10.1017/S1047951109990795. Epub 2009 Aug 25.

[18] Dai YL, Luk TH, Yiu KH, Wang M, Yip PM, Lee SW, Li SW, Tam S, Fong B, Lau CP, Siu CW, Tse HF. Reversal of mitochondrial dysfunction by coenzyme Q10 supplement improves endothelial function in patients with ischaemic left ventricular systolic dysfunction: a randomized controlled trial. Atherosclerosis. 2011 Jun;216(2):395-401. doi:10.1016/j.atherosclerosis.2011.02.013. Epub 2011 Feb 17.

[19]Di Nicolantonio JJ¹, Bhutani J², McCarty MF³, O’Keefe JH¹. Coenzyme Q10 for the treatment of heart failure: a review of the literature. Open Heart. 2015 Oct 19;2(1):e000326. doi: 10.1136/openhrt-2015-000326. eCollection 2015.

[20] Fumagalli S¹, Fattirolli F, Guarducci L, Cellai T, Baldasseroni S, Tarantini F, Di Bari M, Masotti G, Marchionni N.Coenzyme Q10 terclatrate and creatine in chronic heart failure: a randomized, placebo-controlled, double-blindstudy. Clin Cardiol. 2011 Apr;34(4):211-7. doi: 10.1002/clc.20846.

[21] Rosenfeldt F¹, Hilton D, Pepe S, Krum H. Systematic review of effect of coenzyme Q10 in physical exercise, hypertension and heart failure. Biofactors. 2003;18(1-4):91-100.

[22] Lee BJ, Huang YC, Chen SJ, Lin PT. Coenzyme Q10 supplementation reduces oxidative stress and increases antioxidant enzyme activity in patients with coronary artery disease. Nutrition. 2012 Mar;28(3):250-5. doi: 10.1016/j.nut.2011.06.004. Epub 2011 Oct.

[23] Young JM, Florkowski CM, Molyneux SL, McEwan RG, Frampton CM, Nicholls MG, Scott RS, George PM. A randomized, double-blind, placebo-controlled crossover study of coenzyme Q10 therapy in hypertensive patients with the metabolic syndrome. Am J Hypertens. 2012 Feb;25(2):261-70. doi: 10.1038/ajh.2011.209. Epub 2011 Nov.

[24] Rosenfeldt F¹, Hilton D, Pepe S, Krum H. Systematic review of effect of coenzyme Q10 in physical exercise, hypertension and heart failure. Biofactors. 2003;18(1-4):91-100.

[25] Alehagen U, Johansson P, Björnstedt M, Rosén A, Dahlström U. Cardiovascular mortality and N-terminal-proBNP reduced after combined selenium and coenzyme Q10 supplementation: a 5-year prospective randomized double-blind placebo-controlled trial among elderly Swedish citizens. Int J Cardiol. 2013 Sep 1;167(5):1860-6. doi: 10.1016/j.ijcard.2012.04.156. Epub 2012 May 23.

[26] Hernández-Ojeda J¹, Cardona-Muñoz EG, Román-Pintos LM, Troyo-Sanromán R, Ortiz-Lazareno PC, Cárdenas-Meza MA, Pascoe-González S, Miranda-Díaz AG. The effect of ubiquinone in diabetic polyneuropathy: a randomized double-blind placebo-controlled study. J Diabetes Complications. 2012 Jul-Aug;26(4):352-8. doi: 10.1016/j.jdiacomp.2012.04.004. Epub 2012 May 16.

[27] Moazen M, Mazloom Z, Ahmadi A, Dabbaghmanesh MH, Roosta S. Effect of coenzyme Q10 on glycaemic control, oxidative stress and adiponectin in type 2 diabetes. J Pak Med Assoc. 2015 Apr;65(4):404-8.

[28] Akbari Fakhrabadi M(1), Zeinali Ghotrom A, Mozaffari-Khosravi H, Hadi Nodoushan H, Nadjarzadeh A. Effect of Coenzyme Q10 on Oxidative Stress, Glycemic Control and Inflammation in Diabetic Neuropathy: A Double Blind Randomized Clinical Trial. Int J Vitam Nutr Res. 2014;84(5-6):252-60.

[29] Kolahdouz Mohammadi R, Hosseinzadeh-Attar MJ, Eshraghian MR, Nakhjavani M, Khorami E, Esteghamati A. The effect of coenzyme Q10 supplementation on metabolic status of type 2 diabetic patients. Minerva Gastroenterol Dietol. 2013 Jun; 59(2):231-6.

[30] Watts GF(1), Playford DA, Croft KD, Ward NC, Mori TA, Burke V. Coenzyme Q(10) improves endothelial dysfunction of the brachial artery in Type II diabetes mellitus. Diabetologia. 2002 Mar;45(3):420-6.

[31] Lee YJ¹, Cho WJ, Kim JK, Lee DC. Effects of coenzyme Q10 on arterial stiffness, metabolic parameters, and fatigue in obese subjects: a double-blind randomized controlled study. J Med Food. 2011 Apr;14(4):386-90. doi: 10.1089/jmf.2010.1202. Epub 2011 Mar 3.

[32]Safarinejad MR. Efficacy of coenzyme Q10 on semen parameters, sperm function and reproductive hormones in infertile men. J Urol. 2009 Jul;182(1):237-48. doi: 10.1016/j.juro.2009.02.121. Epub 2009 May.

[33] Safarinejad MR. Safety and efficacy of coenzyme Q10 supplementation in early chronic Peyronie’s disease: a double-blind,placebo-controlled randomized study. Int J Impot Res. 2010 Sep-Oct;22(5):298-309. doi: 10.1038/ijir.2010.20. Epub 2010 Aug 19.

[34] Safarinejad MR(1), Safarinejad S, Shafiei N, Safarinejad S. Effects of the reduced form of coenzyme Q10 (ubiquinol) on semen parameters in men with idiopathic infertility: a double-blind, placebo controlled, randomized study. J Urol. 2012 Aug;188(2):526-31. doi: 10.1016/j.juro.2012.03.131. Epub 2012 Jun.

[35]Nadjarzadeh A(1), Shidfar F, Amirjannati N, Vafa MR, Motevalian SA, Gohari MR, Nazeri Kakhki SA, Akhondi MM, Sadeghi MR. Effect of Coenzyme Q10 supplementation on antioxidant enzymes activity and oxidative stress of seminal plasma: a double-blind randomised clinical trial. Andrologia. 2014 Mar;46(2):177-83. doi: 10.1111/and.12062. Epub 2013 Jan 7.

[36] Balercia G¹, Buldreghini E, Vignini A, Tiano L, Paggi F, Amoroso S, Ricciardo-Lamonica G, Boscaro M, Lenzi A, Littarru G. Coenzyme Q10 treatment in infertile men with idiopathic asthenozoospermia: a placebo-controlled, double-blindrandomized trial. Fertil Steril. 2009 May;91(5):1785-92. doi: 10.1016/j.fertnstert.2008.02.119. Epub 2008 Apr 8.

[37] El Refaeey A, Selem A, Badawy A. Combined coenzyme Q10 and clomiphene citrate for ovulation induction inclomiphene-citrate-resistant polycystic ovary syndrome. Reprod Biomed Online. 2014 Jul;29(1):119-24. doi: 10.1016/j.rbmo.2014.03.011. Epub 2014 Mar 26.

[38] Mori TA¹, Burke V, Puddey I, Irish A, Cowpland CA, Beilin L, Dogra G, Watts GF. The effects of [omega]3 fatty acids and coenzyme Q10 on blood pressure and heart rate in chronic kidney disease: a randomized controlled trial. J Hypertens. 2009 Sep;27(9):1863-72.

[39] Carrasco J(1), Anglada FJ, Campos JP, Muntané J, Requena MJ, Padillo J. The protective role of coenzyme Q10 in renal injury associated with extracorporeal shockwave lithotripsy: a randomised, placebo-controlled clinical trial.. BJU Int. 2014 Jun;113(6):942-50. doi: 10.1111/bju.12485. Epub 2014 Jan 29.

[40] Mizuno K, Tanaka M, Nozaki S, Mizuma H, Ataka S, Tahara T, Sugino T, Shirai T, Kajimoto Y, Kuratsune H, Kajimoto O, Watanabe Y. Antifatigue effects of coenzyme Q10 during physical fatigue. Nutrition. 2008 Apr;24(4):293-9. doi: 10.1016/j.nut.2007.12.007. Epub 2008 Feb 13.

[41] Rosenfeldt F¹, Hilton D, Pepe S, Krum H. Systematic review of effect of coenzyme Q10 in physical exercise, hypertension and heart failure. Biofactors. 2003;18(1-4):91-100.

[42] Rodriguez MC¹, MacDonald JR, Mahoney DJ, Parise G, Beal MF, Tarnopolsky MA. Beneficial effects of creatine, CoQ10, and lipoic acid in mitochondrial disorders. Muscle Nerve. 2007 Feb;35(2):235-42.

[43] Feher J, Kovacs B, Kovacs I, Schveoller M, Papale A, Balacco Gabrieli C. Improvement of visual functions and fundus alterations in early age-related macular degeneration treated with a combination of acetyl-L-carnitine, n-3 fatty acids, and coenzyme Q10. Ophthalmologica. 2005 May-Jun;219(3):154-66.

[44] Zita C, Overvad K, Mortensen SA, Sindberg CD, Moesgaard S, Hunter DA. Serum coenzyme Q10 concentrations in healthy men supplemented with 30 mg or 100 mg coenzyme Q10 for two months in a randomised controlled study. Biofactors. 2003;18(1-4):185-93.

[45] Müller T¹, Büttner T, Gholipour AF, Kuhn W. Coenzyme Q10 supplementation provides mild symptomatic benefit in patients with Parkinson’s disease. Neurosci Lett. 2003 May 8;341(3):201-4.

[46] Watson JP¹, Jones DE, James OF, Cann PA, Bramble MG. Case report: oral antioxidant therapy for the treatment of primary biliary cirrhosis: a pilot study. J Gastroenterol Hepatol. 1999 Oct;14(10):1034-40.

[47] Farhangi MA, Alipour B, Jafarvand E, Khoshbaten M. Oral coenzyme Q10 supplementation in patients with nonalcoholic fatty liver disease: effects on serum vaspin, chemerin, pentraxin 3, insulin resistance and oxidative stress. Arch Med Res. 2014 Oct;45(7):589-95. doi: 10.1016/j.arcmed.2014.11.001. Epub 2014 Nov 11.

[48] Sanoobar M, Eghtesadi S, Azimi A, Khalili M, Khodadadi B, Jazayeri S, Gohari MR, Aryaeian N. Coenzyme Q10 supplementation ameliorates inflammatory markers in patients with multiple sclerosis: a double blind, placebo, controlled randomized clinical trial. Nutr Neurosci. 2015 May;18(4):169-76. doi: 10.1179/1476830513Y.0000000106. Epub 2014 Jan 10.

[49] Sanoobar M, Eghtesadi S, Azimi A, Khalili M, Jazayeri S, Reza Gohari M. Coenzyme Q10 supplementation reduces oxidative stress and increases antioxidant enzyme activity in patients with relapsing-remitting multiple sclerosis. Int J Neurosci. 2013 Nov;123(11):776-82. doi: 10.3109/00207454.2013.801844. Epub 2013 Jun 17.

[50] Gutierrez-Mariscal FM, Yubero-Serrano EM, Rangel-Zúñiga OA, Marín C, García-Rios A, Perez-Martinez P, Delgado-Lista J, Malagón MM,Tinahones FJ, Pérez-Jimenez F, López-Miranda J. Postprandial activation of p53-dependent DNA repair is modified by Mediterranean diet supplemented with coenzyme Q10 in elderly subjects. J Gerontol A Biol Sci Med Sci. 2014 Jul;69(7):886-93. doi: 10.1093/gerona/glt174. Epub 2013 Oct 24.

[51] Yubero-Serrano EM, Gonzalez-Guardia L, Rangel-Zuñiga O, Delgado-Lista J, Gutierrez-Mariscal FM, Perez-Martinez P, Delgado-Casado N, Cruz-Teno C, Tinahones FJ, Villalba JM, Perez-Jimenez F, Lopez-Miranda J.J Mediterranean diet supplemented with coenzyme Q10 modifies the expression of proinflammatory and endoplasmic reticulum stress-related genes in elderly men and women. Gerontol A Biol Sci Med Sci. 2012 Jan;67(1):3-10. doi: 10.1093/gerona/glr167. Epub 2011 Oct 20.

[52] Cordero MD(1), Alcocer-Gómez E, Culic O, Carrión AM, de Miguel M, Díaz-Parrado E, Pérez-Villegas EM, Bullón P, Battino M, Sánchez-Alcazar JA. NLRP3 inflammasome is activated in fibromyalgia: the effect of coenzyme Q10.Antioxid Redox Signal. 2014 Mar 10;20(8):1169-80. doi: 10.1089/ars.2013.5198. Epub 2013 Sep 19.

[53] Cordero MD, Alcocer-Gómez E, de Miguel M, Culic O, Carrión AM, Alvarez-Suarez JM, Bullón P, Battino M, Fernández-Rodríguez A, Sánchez-Alcazar JA. Can coenzyme q10 improve clinical and molecular parameters in fibromyalgia?Antioxid Redox Signal. 2013 Oct 20;19(12):1356-61. doi: 10.1089/ars.2013.5260. Epub 2013 Apr 6.

[54] Cooney RV(1), Dai Q, Gao YT, Chow WH, Franke AA, Shu XO, Li H, Ji B, Cai Q. Low plasma coenzyme Q(10) levels and breast cancer risk in Chinese women. Chai Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2011 Jun;20(6):1124-30. doi: 10.1158/1055-9965.EPI-10-1261. Epub 2011 Apr 5.

[55] Ryo K, Ito A, Takatori R, Tai Y, Arikawa K, Seido T, Yamada T, Shinpo K, Tamaki Y, Fujii K, Yamamoto Y, Saito I. Effects of coenzyme Q10 on salivary secretion.Clin Biochem. 2011 Jun;44(8-9):669-74. doi: 10.1016/j.clinbiochem.2011.03.029. Epub 2011 Mar 22.

[56]Teran E, Hernandez I, Nieto B, Tavara R, Ocampo JE, Calle A. Coenzyme Q10 supplementation during pregnancy reduces the risk of pre-eclampsia. Int J Gynaecol Obstet. 2009 Apr;105(1):43-5. doi: 10.1016/j.ijgo.2008.11.033. Epub 2009 Jan 19.

[57] Gvozdjáková A, Kucharská J, Bartkovjaková M, Gazdíková K, Gazdík FE. Coenzyme Q10 supplementation reduces corticosteroids dosage in patients with bronchial asthma. Biofactors. 2005;25(1-4):235-40.

[58]Sándor PS(1), Di Clemente L, Coppola G, Saenger U, Fumal A, Magis D, Seidel L, Agosti RM, Schoenen J. Efficacy of coenzyme Q10 in migraine prophylaxis: a randomized controlled trial. Neurology. 2005 Feb 22;64(4):713-5.