Вузловий нетоксичний зоб

Щитоподібна залоза — це важливий орган, який розташований у передній частині шиї та відповідає за вироблення гормонів, що контролюють багато функцій організму, зокрема обмін речовин, серцевий ритм, температуру тіла та інші життєво важливі процеси. Однією з патологій цього органа є зоб. Що таке вузловий зоб? Мова йде про збільшення щитоподібної залози, яке може супроводжуватися утворенням вузликів — вузловий зоб, лікування якого ми розглянемо більш детально.

 

Зоб є досить поширеним захворюванням, яке зустрічається у понад 10% населення світу. Рівень захворюваності на зоб може значно відрізнятися в різних регіонах світу через вплив різноманітних факторів, включаючи генетику, клімат, харчування та екологічні умови.

Вузловий нетоксичний зоб: визначення і типи

Зоб може бути різних видів, серед яких виділяють вузловий та багатовузловий нетоксичний зоб. Коли в щитовидній залозі утворюються окремі вузли, це називають вузловим зобом. Якщо ж таких вузлів кілька — це нетоксичний багатовузловий зоб. Нетоксичний вузловий зоб означає, що щитоподібна залоза не виробляє надлишкової кількості гормонів, і тому не призводить до гіпертиреозу (стану, коли щитовидна залоза виробляє занадто багато гормонів).

Причини виникнення вузлового зоба

Причини виникнення вузлового зоба можуть бути різноманітними. Одним із факторів ризику є дефіцит йоду. Щитоподібна залоза потребує йоду для вироблення своїх гормонів, і при його нестачі орган починає збільшуватися в розмірах, що призводить до утворення зоба. Забезпечення достатнього надходження йоду в організм є найефективнішим способом запобігти розвитку зоба.

Однак у багатьох випадках причини залишаються невідомими. У деяких пацієнтів зоб може бути пов’язаний з аутоімунними захворюваннями, такими як тиреоїдит Хашимото, при якому імунна система починає атакувати клітини щитовидної залози, що може призводити до її збільшення та інші.

Нетоксичний зоб — це збільшення щитоподібної залози без порушення її функції, тобто без надлишкового або недостатнього вироблення гормонів. Такий зоб не викликає симптомів гіпертиреозу або гіпотиреозу і зазвичай є доброякісним. 

Вузловий нетоксичний зоб також може виникати на тлі генетичних мутацій або спадкових схильностей. Певні генетичні фактори можуть збільшувати ймовірність розвитку вузлового зоба, особливо у випадках, коли в родині вже були випадки цього захворювання. 

Спадкова схильність є значним фактором ризику розвитку зоба: ймовірність захворіти у людей з сімейною історією цього захворювання збільшується в 5-10 разів.

Також є ще ряд факторів, які не повʼязані з дефіцитом йоду, але можуть впливати на розвиток зобу: 

1. Забруднення навколишнього середовища. Багато сполук, що використовуються у промисловості та повсякденному житті, мають здатність порушувати функціонування щитовидної залози.
2. Тютюновий дим. Після дефіциту йоду, куріння є найбільш значущим фактором, який ми можемо контролювати і який підвищує ризик розвитку вузлового зобу.
3. Спиртні напої. Деякі наукові роботи вказують на те, що алкоголь може бути причиною розвитку зоба.
4. Фармацевтичні препарати. Багато ліків, особливо ті, що містять йод або впливають на гормони, можуть спричинити розвиток вузлового зобу через порушення функції щитовидної залози.
5. Резистентність до інсуліну. Деякі дослідження які демонструють, що інсулінорезистентність може бути одним з факторів, які сприяють збільшенню щитоподібної залози.

Симптоми вузлового зоба

Які симптоми вузлового зобу? У багатьох випадках вузловий нетоксичний зоб не викликає специфічних симптомів. Часто він виявляється під час обстеження або ультразвукового дослідження щитоподібної залози. Однак, якщо зоб досягає значних розмірів, він може спричиняти ряд симптомів. До них належать:

• Утруднене дихання або ковтання: великий зоб може тиснути на стравохід або трахею, що створює проблеми з ковтанням або диханням.
• Відчуття грудки в горлі: пацієнти часто описують відчуття, ніби їм щось заважає в горлі, особливо під час ковтання їжі.
• Помітне збільшення шиї: у деяких випадках зоб може ставати настільки великим, що його видно зовні.
• Свистячий звук, який виникає під час дихання та кашель: вони виникають через здавлювання дихальних шляхів.

Якщо ви відчуваєте неприємні відчуття в області шиї, бачите якісь зміни на шиї, обовʼязково зверніться до лікаря за діагностикою. 

 

 

Діагностика вузлового зоба

Першим кроком у діагностиці вузлового зоба є фізичний огляд, під час якого лікар перевіряє, чи є збільшення щитоподібної залози, чи відчуваються вузли, перевіряє пацієнта на ознаки вузлового зобу. Після ретельного огляду пацієнта з підозрою на зоб лікар повинен переконатися, що це саме ця хвороба, а не інша, яка має схожі симптоми.

При наявності таких симптомів, як захриплість, утруднення ковтання (дисфагія) та свистячий звук при диханні (стридор), необхідно ретельно оцінити їхню зв’язність з можливим збільшенням щитоподібної залози. Особливо стридор і дисфагія можуть вказувати на здавлення дихальних шляхів та стравоходу збільшеною залозою. Важливо також оцінити функціональний стан самої щитовидної залози.

Для точної діагностики зазвичай призначають додаткові дослідження.

Основними методами діагностики є:

• УЗД щитоподібної залози: за допомогою ультразвукових хвиль можна побачити точне розташування, розмір і кількість вузлів. Це дослідження також дозволяє визначити, чи є вузли твердими, чи заповнені рідиною.
• Біопсія тонкою голкою: якщо під час ультразвукового дослідження виявлено підозрілі вузли, лікар призначає біопсію, щоб взяти зразок тканини для аналізу на наявність ракових клітин.
• Аналізи крові на рівень гормонів щитоподібної залози: це допомагає оцінити функцію щитовидної залози та виявити гіпотиреоз або гіпертиреоз.

 

 

Іноді на вузловий зоб кажуть «зоб щитоподібної залози», тому що саме цей орган страждає. Розрізняють вузловий зоб 1 ступеня, вузловий зоб 2 ступеня і вузловий зоб 3 ступеня.

Як лікувати вузловий зоб

Лікування зоба обирається індивідуально і залежить від кількох факторів: розміру зоба, наявності симптомів, причини його виникнення та функціонального стану щитовидної залози. Якщо зоб невеликий, а щитоподібна залоза працює нормально, вузловий нетоксичний зоб може не потребувати негайного лікування. У таких випадках лікар може запропонувати динамічне спостереження, тобто регулярні огляди та контроль за станом зоба. Це допомагає вчасно виявити зміни та вжити необхідних заходів.

Якщо зоб починає збільшуватися або викликати симптоми, можуть бути застосовані різні методи лікування вузлового зоба: нутрицевтична підтримка, оптимізація раціону,  медикаментозна терапія, іноді хірургічне втручання.

Записуйтесь на консультацію до наших лікарів і вони спланують діагностику і ефективну терапію. Самостійне лікування зобу в жодному випадку неприпустиме.

 

 

Вузловий нетоксичний зоб і рак щитоподібної залози

Хоча вузловий нетоксичний зоб не обов’язково призводить до раку, і частіше є доброякісним, але від 7,5% до 20% випадків можуть мати ризик розвитку ракових пухлин у щитоподібній залозі. Через це важливо проводити регулярні обстеження та контролювати стан вузлів.

Прогноз і профілактика

Більшість випадків нетоксичного одновузлового зоба мають позитивний прогноз, особливо якщо захворювання не прогресує і не викликає серйозних ускладнень. Однак при наявності вузлів необхідно регулярно проходити огляди у лікаря, щоб своєчасно виявити можливі зміни.

Профілактика вузлового зоба може включати забезпечення достатнього рівня йоду в раціоні, оскільки його дефіцит є однією з причин утворення зоба. З цим може допомогти вживання йодованої солі, морської риби, морепродуктів, морських водоростей, а також спеціальних дієтичних добавок з йодом.

 

Основними методами діагностики є:

• УЗД щитоподібної залози: за допомогою ультразвукових хвиль можна побачити точне розташування, розмір і кількість вузлів. Це дослідження також дозволяє визначити, чи є вузли твердими, чи заповнені рідиною.
• Біопсія тонкою голкою: якщо під час ультразвукового дослідження виявлено підозрілі вузли, лікар призначає біопсію, щоб взяти зразок тканини для аналізу на наявність ракових клітин.
• Аналізи крові на рівень гормонів щитоподібної залози: це допомагає оцінити функцію щитовидної залози та виявити гіпотиреоз або гіпертиреоз.

 

 

Іноді на вузловий зоб кажуть «зоб щитоподібної залози», тому що саме цей орган страждає. Розрізняють вузловий зоб 1 ступеня, вузловий зоб 2 ступеня і вузловий зоб 3 ступеня.

Як лікувати вузловий зоб

Лікування зоба обирається індивідуально і залежить від кількох факторів: розміру зоба, наявності симптомів, причини його виникнення та функціонального стану щитовидної залози. Якщо зоб невеликий, а щитоподібна залоза працює нормально, вузловий нетоксичний зоб може не потребувати негайного лікування. У таких випадках лікар може запропонувати динамічне спостереження, тобто регулярні огляди та контроль за станом зоба. Це допомагає вчасно виявити зміни та вжити необхідних заходів.

Якщо зоб починає збільшуватися або викликати симптоми, можуть бути застосовані різні методи лікування вузлового зоба: нутрицевтична підтримка, оптимізація раціону,  медикаментозна терапія, іноді хірургічне втручання.

Записуйтесь на консультацію до наших лікарів і вони спланують діагностику і ефективну терапію. Самостійне лікування зобу в жодному випадку неприпустиме.

 

 

Вузловий нетоксичний зоб і рак щитоподібної залози

Хоча вузловий нетоксичний зоб не обов’язково призводить до раку, і частіше є доброякісним, але від 7,5% до 20% випадків можуть мати ризик розвитку ракових пухлин у щитоподібній залозі. Через це важливо проводити регулярні обстеження та контролювати стан вузлів.

Прогноз і профілактика

Більшість випадків нетоксичного одновузлового зоба мають позитивний прогноз, особливо якщо захворювання не прогресує і не викликає серйозних ускладнень. Однак при наявності вузлів необхідно регулярно проходити огляди у лікаря, щоб своєчасно виявити можливі зміни.

Профілактика вузлового зоба може включати забезпечення достатнього рівня йоду в раціоні, оскільки його дефіцит є однією з причин утворення зоба. З цим може допомогти вживання йодованої солі, морської риби, морепродуктів, морських водоростей, а також спеціальних дієтичних добавок з йодом.