Харчова алергія і непереносимість

Дуже часто люди плутають харчову непереносимість та харчову алергію, адже симптоми в них дуже схожі. Харчова непереносимість спостерігається у випадку, коли організм реагує хімічно на певні продукти харчування або напої. Харчова алергія виникає, коли імунна система реагує на продукти харчування, які зазвичай не є шкідливими.

Алергія — наслідок імунної реакції

Алергія харчова — це сильна реакція імунної системи організму на білок (алерген). Він може потрапити в організм з:

• хатнього пилу (пилових кліщів);
• їжі; 
• пилку;
• шерсті тварин.

Все це відносять до алергенів. Якщо використовують термін «алергія» — це означає, що імунна система реагує на звичайну безпечну речовину так, ніби то вона токсична.

Симптоми на пил, пилок рослин і шерсть тварин зазвичай проявляється у нежиті, чханні, також можуть сльозитись і чесатись очі, можливий кашель, утруднене дихання і, навіть, астма.

Симптоми і прояви харчової алергії:

• набряк обличчя, очей, язика, губ;
• кропивниця;
• болі у животі, нудота, блювання;
• діарея;
• ускладнене дихання;
• набряк горла, утруднення ковтання;
• кашель;
• утруднення мови, хрипи;
• запаморочення.

Алергічні реакції на продукти харчування вражають різні ділянки тіла: шлунок, шкіру, обличчя, легені. Може бути алергія на продукти, алергія на лактозу, алергія на цукор. Частіше всього алергія на їжу частіше всього може виникати після вживання таких продуктів: молоко коров’яче, яйця, горіхи, арахіс, риба, пшениця, соя, морепродукти, кунжут.

Харчова непереносимість — хімічна реакція

Під харчовою непереносимістю розуміють хімічну реакцію, яка може виникати у деяких людей після вживання у їжу певних продуктів. Така реакція може відчутись, якщо організм людини не здатний перетравити певний продукт.

Також харчову непереносимість пов’язують з синдромом хронічної втоми, роздратованого кишківника та астмою. 

Щоб виявити, що саме викликає її, потрібно зробити аналіз крові на харчову непереносимість.

Симптоми харчової непереносимості:

• тремор;
• пітливість;
• прискорене серцебиття;
• діарея;
• біль у животі;
• мігрень, головний біль;
• відрижка;
• здуття живота, газоутворення;
• печія;
• нудота;
• розлад травлення. 

Іноді дуже важко відрізнити алергію від харчової непереносимості. Зазвичай, якщо симптоми викликані харчовою алергією, їх прояви виникають одразу після вживання їжі, а якщо це харчова непереносимість, прояви можуть з’явитися від 12 годин до 24 годин.

Які продукти можуть викликати харчову непереносимість:

• шоколад;
• яйця (особливо яєчний білок);
• підсилювачі смаку (особливо глутамат натрію);
• цитрусові, томати, полуниця;
• молочні продукти, у тому числі йогурт, сир (непереносимість молока);
• вино, особливо червоне;
• гістамін та інші харчові домішки.

Щоб позбутися симптомів, варто виключити з раціону продукти, які викликають подразнення. Іноді трапляється так, що організм починає сприймати їжу, якщо її деякий час не вживати, вводити потім поступово.

Причини харчової непереносимості

Організм деяких людей не в змозі перетравити певну їжу або один з її інгредієнтів. 

Найбільш розповсюдженою вважається лактозна непереносимість у дорослих. Коли організм не спроможний перетравити лактозу — тип цукру, який міститься переважно в молоці та молочних продуктах (йогуртах, сирах). Алергія на молоко у дорослих — дуже розповсюджене явище.

Ознаки лактозної непереносимості подібні до симптомів інших харчових непереносимостей: бурчання в животі, здуття, діарея, надмірне газоутворення, спазми і біль в животі, нудота і блювання. Якщо ви відчуваєте хоча б деякі з цих симптомів при вживанні молочних продуктів — це ознаки непереносимості лактози.

Існують первинна і вторинна непереносимість лактози. Первинна — це вроджена, трапляється рідко. Її виявляють одразу у пологовому будинку. Вторинна розвивається з часом, та має менш виражені симптоми. 

Однією з найбільш поширених причин непереносимості лактози є недостатнє утворення ферменту лактази в організмі, який сприяє розщепленню лактози. А також провокувати її виникнення можуть інфекції кишечника, операції та проведені на кишківнику, а також бувають певні генетичні схильності, не виробляється лактаза.

Дієта при непереносимості лактози має виключати всі молочні продукти (молоко, морозиво, вершкове масло, йогурт, сир, вершки). 

А також лактозу можуть містити крупи, протеїнові коктейлі, хлібобулочні вироби, такі як хліб, крекери, печиво, тістечка та інша випічка, соуси і заправки для салатів, тож ці продукти краще вживати в обмеженому обсязі.

Тож при такому діагнозі важливо чітко розуміти в яких продуктах є лактоза та повністю чи частково виключати її з раціону. Також можна замінити тваринне молоко на альтернативне рослинне з мигдалю, кокосу чи сої. 

Часто для зняття симптомів, достатньо здати аналіз на лактозну непереносимість і перейти на безлактозне харчування, щоб стан покращився. Повна відмова від молочних продуктів потрібна не завжди — все залежить від стану організму і кількості вироблення ферменту. Також важливою ланкою в лікуванні непереносимості молока є нутрицевтична терапія, направлена на відновлення і підтримку кишкової мікрофлори, закриття усіх дефіцитів поживних речовин, які можуть виникнути через обмежене харчування. 

Однак можна діагностувати несприйняття різної їжі або певного інгредієнта, якщо здати тест на харчову непереносимість.

Також одним з розповсюджених варіантів є непереносимість гістаміну, який спостерігається у приблизно 1–2% населення. Це природня хімічна речовина, яка міститься у сирі, ананасах, бананах, авокадо та шоколаді. Червоне вино і певні сорти білих вин також містять гістамін.

У людей з непереносимістю гістаміну недостатньо ферменту діаміноксидази для розкладання цієї речовини.

Дієта при непереносимості гістаміну в першу чергу має виключати з раціону такі продукти:

• оброблене м’ясо: будь-які види ковбас, салямі, в’ялене та вакуумно упаковане м’ясо, а також шинка та інші мʼясні продукти, які пройшли обробку;
• оброблена риба: сушена або консервована риба, морепродукти, рибні соуси;
• сири: усі типи твердих, м’яких та плавлених сирів;
• овочі: баклажани, авокадо, квашена капуста, шпинат, помідори, включаючи також томатний сік та кетчуп;
• напої та рідини: оцет або алкоголь будь-якого типу. 

Перед встановленням діагнозу «гістамінна непереносимість» необхідно виключити інші види харчових непереносимостей, захворювання ШКТ, харчові алергії, що спричиняються IgE, а також мастоцитоз.

Крім цього часто зустрічається непереносимість глютену. Глютен — це білок, який міститься в пшениці, житі та ячмені. 

Чутливість до глютену — це не целіакія, яка є формою аутоімунного захворювання. Якщо ви маєте целіакію, глютен може спричинити пошкодження тонкого кишківника. У разі чутливості до глютену, яка не пов’язана з целіакією, ваш організм має труднощі саме з перетравленням глютену.

Точні причини виникнення непереносимості глютену ще потребують додаткового дослідження. У деяких випадках люди можуть бути чутливі не до самого глютену, а до певних вуглеводів, які містяться в багатьох продуктах. У них може відбуватися неправильне засвоєння вуглеводів організмом, що може викликати розвиток захворювання.

В інших випадках пшениця може викликати запалення слизової оболонки травного тракту і ця оболонка зазвичай захищає від проникнення бактерій з кишківника в кров або печінку. Однак у людей з непереносимістю глютену ця оболонка може бути пошкоджена, що призводить до проникнення бактерій та запалення.

У людей з харчовими непереносимостями часто відсутній необхідний фермент, який необхідний для розщеплення певних продуктів їжі або їх складників. Поки немає однозначної відповіді на питання, чому у деяких людей виникає харчова непереносимість.

Ліки від непереносимості глютену поки не винайдені, але зазвичай для подолання симптомів добре допомагає безглютенова дієта, терапія по відновленню і підтримці кишкового мікробіому, вживання пробіотиків, а також вживання певних дієтичних добавок з ферментами, що допомагають засвоювати глютен.

Деякі хвороби шлунково-кишкового тракту можуть збільшити вразливість до харчових чутливостей, наприклад: целіакія, запальні захворювання кишківника, включаючи хворобу Крона і хронічний коліт.

Тест на харчову непереносимість

Наші лікарі, при підозрі на непереносимість продуктів, можуть призначити аналіз на харчову непереносимість, щоб підтвердити або виключити її наявність. Також лікар може призначити певну дієту, при якій пацієнт не буде вживати продукти, які зазвичай викликають симптоми.

Через певний час стане зрозуміло, чи покращилися симптоми. Потім порівнюють стан людини, коли вона повертається до вживання цих продуктів. Дуже часто спеціалісти призначають аналіз крові на лактозну непереносимість. Адже саме вона є найрозповсюдженішим явищем. Додатково можна здати на непереносимість глютену аналіз — він теж часто підтверджується.

Якщо ви відчуваєте незвичайні для себе симптоми після вживання деяких продуктів, обовʼязково звертайтесь за консультацією до лікаря, щоб виявити наявну алергію чи непереносимість.